Рецензия на книгу

• 

  Ksyhanets22 октября 2016 г.

  Відверто дивне знайомство в мене було з Теодором Драйзером. Аж соромно розповідати. Нічого страшного - просто я не знала, що існував такий письменник до того часу, доки кілька років тому, їдучи в трамваї не почула: «наступна зупинка – вулиця Теодора Драйзера». Гугл в поміч – і відтоді я дізналась, що то такий американський письменник, дуже відомий своїми творами і в Сполучених Штатах, і за їх межами. Знала, та й все на тому. Але те ім'я не виходило в мене з голови, і я нарешті взяла до рук його книгу – «Дженні Герхардт». Вона настільки мені сподобалась, що я твердо вирішила продовжити знайомство з творчістю Драйзера. Однак сталось це аж через два роки.

  Кожен з нас мріє жити в достатку, не розподіляючи сімейний бюджет на місяць, не думаючи про те, купити собі зараз нову сукенку і не їсти тиждень, чи краще таки не витрачати гроші і бути ситим. Ми постійно рівняємось на заможних людей, хочемо бути, як вони, щоб не впасти в бруд обличчям перед соціумом. Однак в цій погоні за грошима ми не завжди розуміємо, що абсолютне щастя – геть не в них.

  Юна Керрі, як всі (чи то майже всі) дівчата, марила великим містом, гарним одягом, коштовними аксесуарами, прогулянками в театрах та ресторанах. Її маленьке містечко було сірим та нудним, а батьки не могли дати всього, що вона хотіла. Волею випадку, знайомство в потязі, можна сказати, поклало початок великих змін, що стались потім в її житті.

  А романі «Сестра Керрі» дуже яскраво показано бідність і заможність, силу характера і слабкість, те, як люди будуть діяти в одній і тій же ситуації. Кожен герой прописаний мінімально, проте читаючи, ти ніби бачиш його наскрізь – його душа перед тобою відкрита. Впродовж цих 500 сторінок ми бачимо, як юна дівчина зі злиднів проходить шлях до заможного життя, і як заможний чоловік скочується в прірву бідності.
  Книга якась ніби незавершена – перегорнула останню сторінку і захотілось продовження бо мучали питання - А що далі? Що стало з Керрі? Але про це ми можемо тільки здогадуватись.

  В гонитві за фінансами ми не завжди розуміємо, що щастя не в них. Потрібно кохання. Потрібні люди, які б тебе підтримували, розуміли, розділяли з тобою смуток і радість, поділяли погляди на життя, любили і кохали щиро і по-справжньому. Тебе. Справжню.

  На русском языке

  Откровенно странное знакомство у меня было с Теодором Драйзером. Даже стыдно рассказывать. Ничего особенного - просто я не знала, что существовал такой писатель до тех пор, пока несколько лет назад в трамвае не услышала: «следующая остановка - улица Теодора Драйзера». Гугл в помощь - и с тех пор я узнала, что это такой американский писатель, очень известный своими произведениями и в Соединенных Штатах, и за их пределами. Знала, и все на этом. Но это имя не выходило у меня из головы, и я наконец взяла в руки его книгу - «Дженни Герхардт». Она настолько мне понравилась, что я твердо решила продолжить знакомство с творчеством Драйзера. Однако произошло это только спустя два года.

  Каждый из нас мечтает жить в достатке, а не распределяя семейный бюджет на месяц, не думая о том, купить себе сейчас новое платьице и не есть неделю, или лучше все таки не тратить деньги и быть сытым. Мы постоянно равняемся на состоятельных людей, хотим быть, как они, чтобы не упасть в грязь лицом перед социумом. Однако в этой погоне за деньгами мы не всегда понимаем, что абсолютное счастье - совсем не в них.

  Юная Керри, как все (или почти все) девушки, мечтала о большом городе, о красивой одежде, драгоценных аксессуарах, о прогулках в театры и рестораны. Ее маленький городок было серым и скучным, а родители не могли дать всего, что она хотела. Волею случая, знакомство в поезде, можно сказать, положило начало больших перемен, которые произошли потом в ее жизни.

  В романе «Сестра Керри» очень ярко показано бедность и богатство, силу характера и слабость, то, как люди будут действовать в одной и той же ситуации. Каждый герой прописан минимально, однако читая, ты будто видишь его насквозь - его душа перед тобой открыта. В течение этих 500 страниц мы видим, как юная девушка из нищеты проходит путь к зажиточной жизни, и как богатый человек скатывается в пропасть бедности.
  Книга как-будто незавершенная - перевернула последнюю страницу и захотелось продолжения, потому мучали вопросы - А что дальше? Что стало с Керри? Но увы, об этом можно только догадываться.

  В погоне за деньгами мы не всегда понимаем, что счастье не в них. Нужна любовь. Нужны люди, которые бы тебя поддерживали, понимали, разделяли с тобой печаль и радость, разделяли взгляды на жизнь, любили искренне и по-настоящему. Тебя. Настоящую.

  16

  126