Рецензия на книгу

• 

  Аноним31 июля 2016 г.

  Я вже кілька днів як прочитала цю книгу, а емоції все ще не відпускають. Тому дуже важко то все висловити словами. Книгу я взяла з собою у відпустку, поїхавши в іншу країну, і до сих пір не знаю, чи правильно то було, чи ні, тому що дуже важко від неї відірватись, доки не перегорнеш останню сторінку. Це саме те, чого я шукала і саме те, чого мені хотілось вже так давно - історія, містика, багато життів, героїв, але всі переплетені воєдино. Над книгою я і сміялась, і плакала, і трусилась, і коли робила перерву на сон - навіть снилась. А це вже про щось говорить:)
  Дуже сподобалась мова, якою написаний твір - автор протягом всієї історії вживав діалектичну говірку, що надавало ще більш підсилювало насолоду від читання.

  Юрія Винничука неодноразово порівнюють з Умберто Еко. І наскільки то є правдою - я ще встигну переконатись. Але те, що "Танґо смерті" стала однією з моїх улюблених книг - то вже факт.

  13

  632