Рецензия на книгу

• 

  Marta30

  18 июля 2016 г.

  Але ж,Одрі,життя саме таке.
  У нас усіх ламаний графік.
  Трохи вгору,трохи вниз. Таке життя

  
  Моє знайомство з Софі Кінселлою пройшло просто чудово!
  Її книжка-"Пошуки Одрі"-захопила мене вже з перших сторінок!
  Історія можливо й не нова,але обіграна дуже вдало. Герої живі,і мова автора дуже легка й лаконічна.

  Одрі

  Замкнута в собі дівчинка підліток,яка нікуди не ходить(сеанси психолога не рахуються),ні з ким не спілкується і не знімає темні окуляри навіть вдома.
  Проте,вона не завжди була такою. Що саме сталося з Одрі,ми можемо лише здогадуватися,але точної відповіді на це запитання автор нам не дає.
  Одного разу,психолог Одрі дає їй завдання: зняти фільм про все,що відбувається навколо. Брати їнтервю у батьків,братів,а згодом у людей,які не є членами її сімї.
  Звичайно,що це завдання не дуже подобається Одрі(особливо та частина,де потрібно брати інтерв*ю у незнайомців),але тоді на допомогу приходить найкращий друг її брата-Лінус.
  Він допомагає Одрі повірити в себе і знову відкритися світові. Дякуючи йому,Одрі знову починає жити повним життям і,як то кажуть,дихати на повні груди.

  Лінус

  Лінус добрий,життєрадісний та веселий хлопець. Його можна сміло назвати рятівником Одрі. Він довів їй,що хай там що трапилося у минулому,потрібно рухатися далі і жити мріями про майбутнє.
  А ситуація з кокосовим морозивом стала однією з моїх улюблиних(якщо ви читали,то я впевнена,що зрозумієте про що я)

  Прочитавши цю книгу,я отримала массу задоволення.
  Тому,я дуже вдячна видавництву "Країна Мрій" за те,що я змогла познайомитися з цією книгою в українському перекладі(переклад неймовірний) і за те,що вони зберегли оригінальну обкладинку.

  7 понравилось

  251