Рецензия на книгу

• 

  Valeriya_Andreeva

  26 июня 2016

  Ось які бувають різні долі...

  Ірина Цілик доволі молода письменниця. Але вона так багато знає про наше життя! Прочитайте цю збірку і ви в цьому переконаєтесь.
  Головні персонажі цієї книги – прості жінки різного віку, з такою різною роботою, різним рівнем життя: школярка-підліток, яка страждає через свої комплекси, відсутність батьків і гостру необхідність заробляти гроші, продаючи насіння для лускання; молода жінка, яка приїжджає в останній раз у село свого покійного дідуся, а вона так і не встигла його (дідуся) побачити в останні хвилини його життя; пенсіонерка, яка за власним бажанням доглядає невдячну каліку; жінка, яка їде з колишнім чоловіком- алкоголіком у гості до свого сина у тюрму; і, нарешті сама авторка збірки, Ірина, котра допомагає волонтерам у лікарні, а потім веде свого маленького сина Андрія на Майдан запалити лампадку (2014 рік).
  Саме буденна сторона життя фігурує у цих оповіданнях- те, що ми робимо кожен день, а саме: страждаємо і усміхаємось, зраджуємо і робимо хоробрі вчинки, допомагаємо і проходимо з байдужістю повз чужу біду. Ми кожного дня робимо свій вибір, як жити далі, що почувати далі. Це життя.
  Ці всі історії у котрий раз доказали мені, що коли ми робимо свій вибір у користь любові, добра, співчуття та вірності, то беззаперечно перемагаємо в найтяжчі хвилини нашого життя. Ми стаємо сильними не зважаючи ні на які обставини. Це треба пам`ятати.
  Отже, не забувайте, що добро все ж таки перемагає зло у цьому світі. Тому, вибір за вами.
  Дякую за увагу.

  9 понравилось

  0

  163