Рецензия на книгу

• 

  dolli_k25 июня 2016 г.

  Квіти люблять щасливих. У нас від нещасть вони не в'януть, а плачуть. Ви бачили, скільки вранці на них роси? Ото їхні сльози. Хто росяного ранку знайде незаплакану квітку, той буде дуже щасливий.

  Просто чарівна збірка новел і фейлетонів. Історії настільки ніжні, щирі, світлі, що їх хочеться читати й читати. Шкода, що збірка зовсім маленька і історій в ній не так уже й багато.

  Дуууууже мені сподобалося як пише Василь Симоненко. Я прямо закохалася у всі ці описи, невеликі замальовки, милі жарти. Мені дуже шкода, що я так швидко дочитала.

  16

  902