Рецензия на книгу
Пригоди та походеньки Барда
Йонас Авіжюс
xpywuk17 июня 2016 г.Дорослішання і великий пес
Цю книжку я почитала вже дорослою - і вже маючи собаку. Моє щастя! Інакше б туга за пухнатим другом-велетом була б нестерпною. А так я вже була більш-менш досвідченим собаківником - можна читати:)
Вправно написана, доволі реалістична повість про життя собаки в родині. Про клопоти, пов'язані з вихованням пса, і то пса крупної породи. Про неприємності - людські та собачі. Про життя з собакою і в місті, і в селі - є різниця!
Обов'язково варто читати з дітьми, що мріють завести пса, щоб проговорити міру відповідальності за тварину-друга.
Загалом же, книжка - влучне поєднання роману виховання (росте пес, ростуть діти в родині) і роману-дороги (бо одного дня Бард пускається в мандри).
Добре, що історія завершується щасливо (в житті далеко не завжди так буває) - така собі поступка дитячій книжковій полиці.2347