Рецензия на книгу

• 

  Nina_M22 мая 2016 г.

  Була Україна мерцями укрита,
  Мільйони людей полягло…
  І мусять живі, скільки будемо жити,
  Завжди памятать: це було.

  
  Дуже страшна й важка книга. Про те, як вимирало українське село. Як "червоні" ватажки-злочинці штовхали селян на страшні злочини. Як люди втрачали близьких - своїх матерів і дітей, бо хтось виконував план. І як ставали пустками оселі українців. І нікому було поховати загиблих.
  Скільки людей загинуло навіть не за свою непокору - не йти до колгоспу, а тому, що
  

  Все вигребли в нас з погребів і засіків,
  Ні совісті в них, не жалю…
  Я згадую це - і у ночі зимові
  Від болю і досі не сплю.

  
  Я теж не сплю після цієї книги. І щороку запалюю свічку пам’яті для тих, хто в 33-му став зорями.
  

  
  
  Для тех, кто читает на русском

  Дальше...

  Была Украина мертвецами покрыта,
  Миллионы людей погибло...
  И должны живые, сколько будем жить,
  Всегда помнить: это было.
  

  Очень страшная и тяжелая книга. О том, как вымирало украинское село. Как "красные" вожди-преступники толкали крестьян на страшные преступления. Как люди теряли близких - своих матерей и детей, потому что кто выполнял план. И как становились пустошам дома украинцев. И некому было похоронить погибших.
  Сколько людей погибло даже не за свое неповиновение - не идти в колхоз, а потому, что

  Все выгребли у нас из погребов и закромов,
  Ни совести у них, не сожаления ...
  Я вспоминаю это - и в зимние ночи
  От боли до сих пор не сплю.
  

  Я тоже не сплю после этой книги. И каждый год зажигаю свечу памяти для тех, кто в 33-м стал звездами.

  19

  1,2K