Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv

  18 мая 2016

  Присіла на диван і вирішила глянути, що ж там за початок в книжці, яку я намітила читати наступною. І несподівано для себе проковтнула всю книжку за дві години. Сирітку Джуді таємничий опікун посилає навчатися в коледж, а щоб розвивати її письменницький талант, він доручає їй писати йому листи якомога часто. І вона пише про все на світі: про подруг, предмети, її минуле в притулку, її мрії і бажання. І несподівано для неї він стає частиною її життя. А коли розкривається, ким він є, життя кардинально міняється.

  Читати для підняття духу, настрою, адже далеко не кожен може похвалитися таким легким і оптимістичним поглядом на життя, як Джуді.

  2 понравилось

  0

  75