Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Рецензия на книгу

Тигролови

Багряний Іван

0

(0)

  • Аватар пользователя
    Aidoru
    7 мая 2016

    Хто б міг подумати, що такий ваговитий роман зможе розбурхати такі прекрасні емоції і принести таке величезне задоволення. Перші сторінки роману давилися мені дуже важко, хоча я сам до кінця не розумію, що було тому причиною: складна мова і стиль автора чи оточуючий мене світ, мій настрій тощо.

    Багряний створив світ, позбавлений стереотипів, змалював такий самий жорстокий світ, у якому жив сам, ми бачимо незвичні для української літератури картини Сибіру. Український читач звик до вишневих садків, безмежних степів, ріденьких лісів, чого було й позбавлено головного героя. Автор різко виступає проти режиму радянської влади, гостро і жорстко критикує комунізм.

    Спогади тісно переплітаються із сучасністю, історія виляє світовими дорогами і повертається назад… Все це твір під такою одночасно символічною й реальною назвою – «Тигролови». Прекрасні картини природи контрастують з урбаністичним світом людей, і все живе, і все дихає, все переплітається в книзі великого українського автора. Картини швидко змінюються, як у калейдоскопі.

    Щось є надзвичайне, щось, що неможливо пояснити, у творчості Багряного, зокрема у його «програмного» твору. Написаний в кращих традиціях пригодницького роману він має особливий колорит і настільки чіткі, вималювані образи. Наївний світ межує з жорстоким. Природа з бараками. Люди з тваринами. І здається, що тут нема заборон, адже природа не бере на себе відповідальності за якісь непотрібні нікому заборони, природа-цариця дозволяє нам жити так, як ми відчуваємо. Головною її валютою є хоробрість.


    Сміливі завжди мають щастя

    Вас зустрічають на шляху читання цього прекрасного роману ізюбри, сохаті, вивірки, вище радянське керівництво та інші звірини. На тлі пригод Багряний підіймає важливі суспільні проблеми щастя, кохання, влади, правди і брехні, життя і смерті. Роман Івана Багряного такий само повноводий, як справжнє життя. Трагедія України – звична тема для українського письменства – просочується навіть у далекий Зелений Клин. Зруйновані долі, сплюндровані поняття «життя» і «правди» – все те живе у шостій частині світу. Щастя Багряного не живе серед лицемірних людей, воно у природі й чекає свого часу, щоб зловити сміливих у свої пазурі.

    like6 понравилось
    777

Комментарии 2

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.