Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv

  16 апреля 2016

  По Келлеру я писала курсову на 2 курсі університету, але виявилося, що я зовсім не знала творів, по яким писала роботу. Так, насмикала цитат з критики, може і самі новели пробігла очима, але не більше. І от я сіла і стала вчитуватися. Першою в книжці іде новела про сільських Ромео і Джульєтту, все, як я не люблю. Вони жили недовго і нещасливо і померли в один день. Перед ними було все життя і мільйон можливостей, але вони не придумали нічого кращого, як покінчити життя самогубством. Новели про котика Шпігеля і ландфогта цікаві, з них можна дізнатися, як же жили швейцарці в 19 столітті. Так і хотілося спитати: чим же вони заробляли на життя, якщо вони малювали, співали і влаштовували вечірки. Найцікавішою для мене виявилася остання пікантна новела про святого Віталія.

  Підсумовуючи, можу сказати, що книжка перевершила мої очікування, бо я чекала побачити щось занудно-моралістичне, але мова цікава, а новели приємні.

  5 понравилось

  229