- Главная
- Гарпер Лі
- 📚 Книги
- Вбити пересмішника
- Рецензии
- Є тип книжок, які являються... «Вбити пересмішника»Є тип книжок, які являються... «Вбити пересмішника»
Отзывы о книге Вбити пересмішника
Mirraa19 марта 2016Є тип книжок, які являються поза віковою категорією: діти, підлітки, дорослі – кожен тут знайде, щось для себе. Книга настільки мене вразила, що я декілька днів ходжу під її впливом і все думаю, а якби я вчинила в тій чи іншій ситуації, живучи в той час. Якби думала я про питання расової нерівності? В мене є подруга, вона мулатка. Протягом усієї книги я ставила собі одне єдине запитання: «Чи були б ми друзями з Беатріс, якби жили в 30рр минулого століття?». І знаєте, напевно, ні. Я б ніколи не мала такого прекрасного друга і багато чого б втратила. Мене завжди дратувала всі ці кляті нерівності: расові, вікові, соціальні.
«…ні Джемі. Гадаю, є тільки один тип людей. Просто люди. … - Я також так думав, - нарешті промовив він, - коли був такий, як ти. Якщо існує один тип людей, чого ж вони не можуть порозумітися? Якщо вони всі схожі, чого ж вони зі шкіри пнуться, аби дошкулити одне одному? Знаєш, Скауте, здається, я починаю розуміти, чому Примара Редлі всякчас сидить удома під замком.. Він просто не хоче до людей.»
Мені страшенно імпонує образ Атикуса: спокійний, врівноважений, мудрий чоловік, який не намагається змінити своїх дітей. Це той образ тата, який можна ставити в приклад. Який спілкується із своїми дітьми на рівних і дає дуже влучні та гарні пояснення/відповіді на запитання.
"-Тобі відомо, що таке компроміс? - спитав він.
- Обхід закону?
- Ні, угода, досягнута взаємними поступками"
Є в книзі один момент, який дуже розвеселив: коли вчителька на уроці говорила про демократію і тоталітаризм Гітлера, який в той час переслідував і знищував євреїв. До чого ж дивно виглядає расист який засуджує нациста.
Загалом, на сторінках книги читач обов'язково знайде щось подібне із собою з дитинства. Читаючи про Примару Редлі, я згадувала свого сусіда Бекара (імені його я так і не знаю), жив він один в будинку, і завжди лякав дітей. А ми, звісно ж, робили з себе супергероїв і бігали в нього по подвір'ю чи забирались на сіновал і дражнили його, а він брав вила і біг за нами по вулиці:)
Дуже раджу до прочитання!
2 понравилось
46


Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым