Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Терапия

Себастьян Фитцек

  • Аватар пользователя
    Аноним10 февраля 2016 г.

    Пазл складається лише вкінці


    Чому у футболістів основні види травм пов'язані з ногами? А у волейболістів з пальцями рук? Чому у професійних художників часто спостерігається синдром зап'ястного каналу - болі і оніміння кисті руки? Тому, що саме ці частини тіла у них є головними інструментами в роботі. І саме вони швидше за все "зношуються". Може, не випадково деякі психіатри з часом починають спостерігати у себе симптоми психічних захворювань, які вони покликані лікувати у своїх пацієнтів?

    З цією книгою в руках читач на мінному полі, як в процесі самого читанні, так і в написанні рецензії про неї, адже крок в право, крок вліво, одне необережне слово чи натяк і випаде найперша цеглинка, яка лежить в основі міцного скелету історії і зруйнує увесь кайф від читання цього, по-справжньому, захоплюючого детективного-триллера з елементами містики.

    Загадкова хвороба, викрадення, психологічні метання, похмурий острів, таємничі появи та зникнення, проблема вірити - не вірить самому собі і оточуючим. Розмита межа між вигадкою і реальністю. Автор переносить читача в Німеччину з сюжетною лінією, повною божевілля, і дивними персонажами. Завдяки вишуканому і місткому стилю, швидкого темпу оповіді, книгу гарячково прочитуєш за короткий час. Немає ліричних відступів, затягування і роздумів, бо так само в головного героя немає часу - події описуються чітко, в швидкому темпі, без прикрас, лаконічною мовою - гола фабула. Не занудьгуєш. Деякі повороти сюжету нагадують американські гірки, автор бавиться емоціями читача, не відпускаючи ні на мить. Після кожного наступного розділу думаєш, що здогадуєшся хто ж головний негідник, береш в зуби уявну тютюнову трубку і вважаєш себе генієм дедукції, мовляв, нічого нового, наступний. З кожним новим персонажем виникало відчуття пазла, який складався в твоїй голові, але, з кожною наступною сторінкою пазл розвалювався, автор, наче насміхався над читачем новою інтригою і знову все спочатку. Себастьян Фітцек добре впорався із завданням по нагнітанню напруженості, страху, жаху, що переходить в безумство, - я це при читанні випробувала на собі повною мірою.

    Кінцівка, просто, винесла мозок. Браво, Себастьян.

    21
    62