Item: Червоне і чорне
Rating: 2
Author: Dariamr

15 апреля 2026

Це книга, яку я читала дуже довго - і, відверто кажучи, дуже нудно. За весь мій читацький досвід це, мабуть, перший роман, що просувався настільки повільно.

Я не маю звички кидати класичну чи так звану «велику» літературу на півдорозі, бо вважаю: якщо твір займає вагоме місце в історії літератури, він заслуговує хоча б на те, щоб бути дочитаним. Для мене важливо розуміти, чому саме ця книга стала значущою, у чому її вплив, як мислить і пише автор. Буває, що сама історія мені не близька, але стиль автора настільки сильний, що хочеться звернутися до інших його творів. Саме так, наприклад, було з Джейн Остін.

Але тут - не той випадок. Після «Червоного і чорного» я майже впевнена, що більше не візьму Стендаля до рук. І це особливо прикро, бо саме цю книгу я колись дуже хотіла прочитати й починала її з щирим ентузіазмом.

Стиль автора нагадав мені «Овід» Войнич - книга, яка теж не стала моєю улюбленою, але принаймні читалася з певним інтересом. Тут же цього інтересу для мене не виникло зовсім.

Найбільше розчарував головний герой. Жульєн Сорель здався мені абсолютно безхребетним персонажем - людиною-слизнем, якщо говорити грубо. Він не має ані чіткої позиції, ані внутрішнього стрижня. Його не можна назвати ні відверто негативним, ні по-справжньому трагічним, ні навіть переконливо амбівалентним.

Його не сприймаєш як героя сірої моралі - на відміну, скажімо, від персонажа «Любого друга», з яким тут простежуються певні тематичні паралелі. Але якщо герой Мопассана викликає хоча б сильну емоцію своєю цинічністю та аморальністю, то Жульєн не викликає майже нічого. Він просто… ніякий. Людина, надмірно зосереджена на тому, що про неї подумають інші.

Інші персонажі також не справили сильного враження. Мені бракувало драматичного напруження, психологічного загострення, яскравіших характерів.Втім, уже дописуючи цей текст, я спіймала себе на думці: можливо, саме в цьому і є задум. Адже такі люди теж існують. Люди без виразного стрижня, без героїзму чи демонічності, без великих пристрастей - і, мабуть, їхній типаж також заслуговує на літературне відображення. Бо завжди знайдуться ті, хто впізнає себе в такому героєві або принаймні зрозуміє його краще, ніж яПроте особисто для мене цей роман залишився радше літературним досвідом, ніж задоволенням.

6 понравилось

211

Отзывы о книге Червоне і чорне

Червоне і чорне

Комментарии 0