Рецензия на книгу

• 

  svit_lo

  6 января 2016

  Пунктуація — це так цікаво!

  Це дивне відчуття, коли ти береш книжку, яку читав і якою втішався лише кілька місяців тому, й дізнаєшся, що нічого з неї не пам’ятаєш.

  Я думаю що саме це висловлення не до цієї книги, вона запам’ятається надовго. Сюжет простий і передбачуваний, але у ній стільки позитиву і доброти від головного герою, який дуже хотів стати умним.
  

  
  Якщо ти умний ти можеш мати багато друзів і ти не почуваєш себе самотнім весь час.

  Чи принесе розум йому щастя?
  

  
  Іронія в тому, що весь той розум, який я останнім часом набув, не допоможе мені розв’язати таку проблему, як ця.
  
  Розум — одне з найбільших людських обдарувань. Але дуже часто пошуки знання перешкоджають пошукам любові…розум без здатності віддавати й отримувати любов приводить до ментального й морального зриву, до неврозу й, можливо, навіть до психозу. А ще я скажу, що розум, який зосередився на собі як на центрі, що виключає людські взаємини, може привести тільки до насильства й болю.
  
  P.S. будь ласка якщо матимете можливість покладіть квіти на могилу Елджернона на задньому подвір’ї.

  1 понравилось

  1

  47