Земля
Валера Дрифтвуд
0
(0)
Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.
Валера Дрифтвуд
0
(0)

Необычное фэнтези. Без принцесс и фехтования. Без магии и эльфов. Без замков и дворцов. С диким островом, окруженным по периметру колючей проволокой, чтобы не пускать случайных "туристов", на котором пытаются восстановить популяцию страфилей, почти истребленных людьми - жестоких, диких и сказочных.
Теги (темы) книги: экология, ксенофобия, взросление, влюбленность, милосердие, принятие другого. Главные герои образуют почти невинный треугольник (и ничего-то 18+).
На остров прибывает (не)пара студентов, он и она. Находят остатки научной базы и ее сторожа - подсобного рабочего - орка. А орк в этом мире почти человек. Почти. Она пишет книгу. Он фотографирует. А орк… подсобляет.
Не особо люблю стилизацию речи (у орка), но у автора слишком хороший вкус: ничто не выбивается, ничто не слишком. У автора настолько хороший вкус, что струны саспенса, натянутые через всю книгу, ни разу не срываются в тяжёлую чёрную драму. А влюблённости приходят и уходят, как игра морского прилива, и всё так естественно, деликатно, правдиво, умно… А ещё умение парой предложений побочных сюжетных линий придать придуманному миру объём, многомерность…
Я переживала на протяжении всей книги, и за людей, и за нелюдей (и за хороший вкус автора). Редкая книга, правильная, выпрямляющая, "крапивинская" (если вы меня понимаете).
Па-беларуску...
Незвычайнае фэнтэзі. Без прынцэс і фехтавання. Без магіі і эльфаў. Без замкаў і палацаў. З дзікім востравам, абнесеным па перыметры калючым дротам ад выпадковых "турыстаў", на якім спрабуюць аднавіць папуляцыю амаль вынішчаных людзьмі страфіляў - жорсткіх, дзікіх і казачных.
Тэгі (тэмы) кнігі: экалогія, ксенафобія, сталенне, закаханасць, міласэрнасць, прыняцце другога. Асноўныя персанажы ўтвараюць амаль цнатлівы трохкутнік стасункаў (анічагусенькі 18+).
На востраў прыязджае (не)пара студэнтаў, ён і яна. Знаходзяць там рэшткі навуковай базы і вартаўніка - падсобнага орка. А орк у гэтым свеце - амаль чалавек. Амаль. Яна піша кнігу. Ён фатаграфуе. А орк... падсабляе.
Нягледзячы на нелюбімую мною стылізацыю маўлення (орка), у аўтара надта добры густ: нічога не выбіваецца, нічога не занадта. У аўтара настолькі добры густ, што нацягнутыя праз усю кнігу струны саспенсу не зрываюцца ў цяжкую чорную драму. І закаханасць сыходзіць і прыходзіць, як гульні марскога прыліву, і ўсё так натуральна, далікатна, праўдзіва, разумна... А яшчэ ж і ўменне некалькімі сказамі бакавых сюжэтных адгалінаванняў надаць аб'ём, шматмернасць створанаму свету...
Я хвалявалася ўсю кнігу, і за людзей, і за нелюдзяў (і за добры густ аўтара). Рэдкая кніга, правільная, выпроствальная, "крапівінская" (калі вы мяне разумееце).