Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv29 октября 2015 г.

  Освоюю нового для мене автора, в магазині впали в око обкладинки, і тепер я читаю його книжки. Ця книга не така солодка, як перша, "Нехай іде сніг". Вона нагадала мені "Дім, в якому" Міріам Петросян і "Над прірвою в житі" Селінджера. Підліток Майлз живе в закритому інтернаті, намагається знайти своє місце в світі і стикається з трагедією - самогубством близької подруги. Вона померла, а всім іншим з цим треба якось жити. А як жити, коли психіка в такому віці - як оголений нерв, і головному герою Майлзу і його друзям треба навчитися жити в цьому світі, наповненому несправедливістю, нерозумінням і байдужістю. Пораджу цю книжку моєму 15-річному племіннику, коли я востаннє його бачила, він говорив про несправедливість і важкість дорослішання.

  3

  17