Рецензия на книгу

• 

  ludas198910 ноября 2025 г.

  Одна сім'я, одне місто і одна велика помста...

  Цитати на початку кожного розділу дуже продуманий хід. Наводять на деякі роздуми і здогадки щодо сюжету, які ще закриті для читача. Шекспір, Вольтер, Ньютон... Що свідчить про наявність високого рівня інтелекту, як у головної героїні, так і у авторки.

  Після всього пережитого Ланою 10 років тому, особисто я намагаюся зрозуміти, як вона не зламалася. Для кожної людини є власний поріг допустимого, аби психіка лишалась на тому місці, де має бути.

  Лана дуже сірий персонаж. Не можу засуджувати і важко прийняти. Приклад гарно прописної історії, коли читач не може обрати на чию сторону стати. Для мене вибір простий, - якщо правосуддя не змогло зупинити таке, то його варто взяти у власні руки.

  Наскільки продумано, чітко, враховуючи всі фактори, змінні та вчинки людей. Я трохи в шоці та більше захоплююсь. Десять років продумувати помсту і знищення. Неймовірно.

  5 частина дуже виділяється на фоні інших, бо схожа на бойовик у стилі Міцного Горішка. Контраст досить великий, концентрація страху, болі та спогадів.

  Для мене це серія парадокс. Мені сподобалось дуже сильно, але в мені бореться дві мої сторони. З однієї релігійне виховання, в з іншої відчуття справедливості по відношенню до постраждалої. Друга переважує!

  
  "Життя дуже класне, коли ти знаходиш час, щоб прожити його."

  Ще дуже символічно виглядає книга на фоні життєвої трагедії авторки.

  Чекаю на телеадаптацію

  15

  395