Рецензия на книгу

• 

  Zory5 октября 2015 г.

  Можливі спойлери!
  Друга книга дуету двох авторок, що потрапила мені до рук (перша - "Зозулята зими"). І вона набагато більше мені сподобалась. Крім сюжету книги, який десь у другій чверті почав "провисати", мене зачепили дві речі: міце дії - Львів та час дії - осінь, що зрезонувало з часом, коли я четала цю книгу, додало свого роду 3D-ефекту.
  Щодо самого сюжету, то він доволі банальний - молода дівчина Адка, що вчиться на психолога (самого навчального закладу чи хоч процесу навчання в книзі немає) і підробляє офіціанткою в закладі "Темний янгол" виявляє, що вона також янгол. Щоправда, як потім з’ясовується, сірий. Частина знайомства з головною героїнею, описи її відносинз бабусею Ядвігою були доволі цікавими. Коли ж починаються "розборки" між сірими і темними, бажання читати, запал, поволі зникають.
  Передбачуваним було закінчення сюжетної лінії з Віктором. Звісно, здогадатись хто він насправді неможливо, але те, що він по вуха закоханий в Адку видно з моменту його появи.
  Персонажі час-від-часу дратували. Інка, котра вставляла англійські словечка в мову (авторки дають пояснення причини такої поведінки, проте, по-перше, в це не дуже віриться, а, по-друге, вставляти артикль "the"? справді?!). Мала Христинка, яка говорить занадто правильно і, одночасно, не вимовляє половини алфавіту. Та й практично усі негативні герої якесь абсолютне зло.
  До речі, про Христинку. Якось не зовсім я зрозуміла хто вона насправді. Можливо, авторки задумали продовження, де розкриється її призначення.
  Після прочитання книги виникло величезне бажання прогулятися по парку "Знесіння" і випити міцної львівської кави, сидячи в зручному кріслі під теплим пледом на одному з львівських дахів.
  ---------------------------------------------------------------------------------------------------
  Возможны спойлеры!
  Вторая книга дуэта двух авторов, попавшая мне в руки (первая - "Зозулята зимы"). И она гораздо больше мне понравилась. Кроме сюжета книги, который где-то во второй четверти начал "провисать", меня зацепили две вещи: место действия - Львов и время действия - осень, что срезонировали со временем, когда я читала эту книгу, добавило своего рода 3D-эффекта.
  Что касается самого сюжета, то он довольно банален - молодая девушка Адка, что учится на психолога (самого учебного заведения или хоть процесса обучения в книге нет) и подрабатывает официанткой в ​​заведении "Темный ангел" обнаруживает, что она также ангел. Правда, как потом выясняется, серый. Часть знакомства с главной героиней, описания ее отношений с бабушкой Ядвигой были довольно интересными. Когда же начинаются "разборки" между серыми и темными, желание читать, пыл, медленно исчезают.
  Предсказуемым было окончание сюжетной линии с Виктором. Конечно, догадаться кто он на самом деле невозможно, но то, что он по уши влюблен в Адку видно с момента его появления.
  Персонажи время от времени раздражали. Инка, которая вставляла английские словечки в язык (автора дают объяснения причины такого поведения, однако, во-первых, в это не очень верится, а, во-вторых, вставлять артикль "the"? Действительно ?!). Малая Кристина, которая говорит слишком правильно и, одновременно, не произносит половины алфавита. И практически все отрицательные герои какое-то абсолютное зло.
  Кстати, о Кристине. Как-то не совсем я поняла кто она на самом деле. Возможно, автора задумали продолжение, где раскроется ее назначения.
  После прочтения книги возникло огромное желание прогуляться по парку "Вознесение" и выпить крепкого львовского кофе, сидя в удобном кресле под теплым пледом на одном из львовских крыш.

  3

  254