Рецензия на книгу
Емісар
Волков Олексій
Аноним26 сентября 2015 г.Це п"ята книга Олексія Волкова, яку я прочитала. І як приємно відзначити, що автор не розчаровує, а навпаки, щоразу приємно дивує новими перипетіями сюжету, не схожими на попередні, хорошими, гарно прописаними персонажами, за долю яких вболіваєш до останньої сторінки. Знову цікаво, непередбачувано, динамічно. Тут і гра спецслужб наддержав, і мрія про кіно, і кохання, і пригоди, і ще багато чого...
Волков любить своїх героїв, це відчувається. Його чоловіки завжди мужні, відважні, сильні, благородні. Вони вміють правильно розставляти пріоритети, мудро приймати рішення, боротися за мрію до кінця. Його жінки не слабші за чоловіків, але від них віє душевністю, чуттєвою неагресивною сексуальністю, вмінням щиро кохати і залишатися собою, тобто справжньою жіночністю.
Твір має ніби дві сюжетні лінії - Вовчика та Інги / Тубілая і Марії. Обидві захоплюють. Але історія яничара й полонянки настільки ніжна і щемлива, що я була нею просто зворушена.
Оригінальним видалось потрапляння в сюжет інопланетних флоїдів. Але що за лікар був би з Волкова, якби він не віддавав належне могутній силі генів і мутацій. Як колись казала моя викладачка з анатомії: - "Якщо ти можеш собі це уявити - значить це можливо!".
Щиро дякую автору за приємно проведений час. З такими книгами і від кіно відмовитись на деякий час не шкода;)9146