Рецензия на книгу

• 

  Аноним2 сентября 2015 г.

  Гонзо-рецензія "Чак зкотився? або просто копія копії копії..."
  В рецензії не фігурує цифра 50 і такі слова, як "сірий" або "відтінок" (у жодному відмінку)
  Можливі спойлери.

  Всім нам, більш або менш, відоме ім'я цього збіса харизматичного перця, автора культового БК і... І... Та інших творів. Чудова новина: КСД видає новий роман Чака українською! Стильна мінімалістська обкладинка, чудове фото автора, власне сам твір рідною солов'їною. Все так добре звучить, майже як моя колишня, коли... Гаразд. Стосовно роману... Це Взагалі що було? Як? Чому? Навіщо? Спробуємо розставити все по полицях, які ми купили на гроші, які заробили на ненависних нам роботах.

  "Чарівну" можна грубо розділити на дві частини:
  1 - знайомство скромної, провінційної, небагатої, досить симпатичної та з абсолютно не зі світу цього мізками, Пенні та мультимільярдера, секс-символа і взагалі хлопця-хоч-куди К. Лінуса Максвела, та їх подальші "експерименти".
  2 - до відбитої Пенні доходить (нарешті!), у що вона влипнула (сміший каламбур, враховуючи їхні з Максвелом заняття, з усіма витікаючими (знову не втримався) наслідками), і вона демонструє не менш відбиті потуги відвернути оргазмапокаліпсис.
  З перших сторінок може здатись, що роман написаний у фірмовому чаківському стилі. Але то лише може здатись. Просто стенографістка витягнула. Сторінки так з третьої починається повний "пе". Першу частину можна було б скороти мінімум на сторінок так 130. Це враховуючи, що вона займає сторінок 150. Всі ці описи експериментів, секс-іграшок, статевих органів, оргазмів. Можливо, головним героям з "Кишок" було б цікаво. Але то лише можливо. Всі ці секс-іграшки, ці експерименти... Відверто нудно. Люди, знайомі з раннім Чаком скажуть "Нє очень!". Але автор продовжує і продовжує мусолити читача описами цих секс іграшок, цих оргазмів...

  Коли сюжет на тремтячих ногах, що не згинаються, почав нарешті рухатися, все бажання та азарт читати далі в мене пішло пити пиво "Budweiser" з смаженими віденськими сосисками. Ви запитаєте: "навіщо нам знати яке ти пив пиво?". І додасте: "навіщо сосиски (віденські) в рецензії?". Ну, я ж не автор насправді крутих книг і написати херню мені не так непростимо, як Чаку. Дочитував з відвертим небажанням. Сюжетні піруети настільки витягнуті з ... пальця, що мимохідь з'являється усмішка. Гірка усмішка, а-ля "ну що ж ти робиш, Чаку?". Не рятує фішка "таємничого минулого" ГГ. Не рятує відвертість описів. Місцями смішно, місцями гидко. Але це лише місцями. Ці моменти не можуть витягнути "чарівну". Кінцівка взагалі розчарувала.

  Особисто я не розгледів якихось над-філософських інтерпретацій залежностей, жаги влади, статевої сегрегації чи якихось інших ідей твору. Але можливо не розгледів лише я.
  Це посередній роман, який не можна порівняти ні зі насправді шокуючими "Привидами", ні з насправді стильним "Снаф", ні з насправді культовим шедевром "БК". Залишається сподіватись, що Чак у майбутньому ще вштирить, як ефір з текілою, приправленою старим, добрим ЛСД.

  З. І. Плюс криворука корекція тексту з купою русизмів та одруків.
  З. З. І. Ліг, закрив очі. В голові картина: на всіх стадіонах світу люди з написами на футболках "я - розчарування Джека" спалюють "Чарівну")

  10

  149