Отзывы о книге Дім дивних дітей
ludas198922 августа 2025"— У давнину люди плутали нас із богами, — сказала вона, — але ми, дивні люди, так само смертні, як і звичайні люди."
Адаптацію я подивилася одразу, як вона вийшла на екрани. А книгу прочитала тільки зараз, і то, якби не подарували, наврядчи самостійно взялась. Те що пам'ятаю, то мені видається, це зовсім різні дві історії. Від опису любовної лінії, образів головного героя, його діда і самої пані Сапсан, до історичного аспекту. Як можна було взяти на роль Пташки взяти Єву Грін?
Можна сказати, у автора унікальний стиль. Можливо, навіть не зустрічала нічого подібного. Переплетення реальності та містичної фантастики. Особливо, фотографії, вони відіграють найголовнішу роль в усьому цьому. Наче читаєш документальну літературу, підтверджену знімками, які, як відомо, справжні, взяті у різних колекціонерів. В один момент автор згадує реального серійного вбивцю Дамера і називає витвором. Цікава думка була б, якби я не була проти перекладання відповідальності за скоєне на фантастичний зовнішніх вплив.
Але, не дивлячись на плюси, є досить суттєві мінуси. Ріґґз настільки довго розкачувався аби перейти до основних подій, що я вже повірила, що у головного героя таки може не все в порядку насправді з менталкою і ми читаємо журнал лікування, та щоденник хворого.
"То був саме той рай, який змальовував дідо Портман. То був зачарований острів, а це були магічні діти. Якщо це сон, то мені не хотілося, щоби він скінчився. Принаймні, тепер."
А ще є проблема "маховика". Присутній контур, який утримують в певному часі, точніше дні, аби спасти дітей. Багато неточностей, безсенсовності і відсутність вирішення проблеми. Я вже мовчу про те що внук мутить з дівчиною свого діда, саме завдяки часовому виміру.
14 понравилось564
Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым