Рецензия на книгу

• 

  Olga_Bushuieva18 августа 2025 г.

  Нарешті я дочитала цю трилогію і більше ніколи, ніколи до неї не повернусь! Мені соромно критикувати цей твір, бо відчувається, що автор дуже старався. Проте йому вдалося зробити цікавим дуже мало – замахнувся на гігантський світ, намішав купу всього і приперчив прутнями, зляганням і пияцтвом.
  Ми мучились дуже багато місяців, я постійно хапалась за інші цікаві книжки, і з почуттям провини і без задоволення поверталась до вовків-перевертнів.
  А я хочу, щоб книжки приносили мені задоволення!

  Тема Потойбіччя не розкрита, незважаючи на 3 товсті книги, описаний світ геть незрозумілий, перечитувати, щоб зрозуміти, не було бажання.
  Тут хочеться згадати, як Наталя Матолінець майстерно розкрила свій фентезійний світ всього лише в одній книжці.

  Коротко і негативно про стилістичні негаразди
  

  • Автору треба терміново вправлятися у флешбеках розповіді. Автор просто не вміє майстерно вплітати у розповідь події минулого, виходить кострубато, заплутано в часі і викликає невдоволення. Краще вже дотримуватися лінійності і не стрибати в часі в кожному абзаці.
  • Лексика… Відколи це західний діалект укр мови став літературним каноном для написання всього твору, а не підкреслення побуту чи говірки саме жителів західної України? Українська мова для мене рідна. Проте я мусила постійно гуглити значення слів. І якщо в творах Андрія Любки я робила це з цікавістю і бажанням дізнатися нове, то в даній трилогії я переборювала роздратування від хизування автором знаннями значення, наприклад, таких слів: сягнисто, оприх, вігілант, привінок, мамулуватий….. та інші, як я кинула фіксувати.

    І хто я така, щоб виставляти оцінки. Проте ставлю 3 – за дебютне старання. Іноді автори навіть не стараються ))

  3

  28