Рецензия на книгу

• 

  How_You_Wish

  25 июля 2015 г.

  На цю книгу в мене пішло, власне, два дні – день в поїзді туди і день в поїзді назад + декілька сторінок у вільний час. Якщо ви читаєте швидко і охоче, як я, то ліпшої книги для подорожей я і порадити не можу – читається легко, затягує моментально, сюжет захоплюючий, український переклад перфектний. Єдиний мінус – вона величезна (894 сторінки цікавостей) і достатньо важка, тому возити її доведеться в валізі, а не в дамській сумочці, звісно :)
  Ну а про що, власне, роман? Роман про 35-річного шкільного вчителя Джейка Еппінга, який за допомогою і порадою свого друга відправляється в минуле – якщо бути точною, в 1958 рік. У нього є конкретна мета, певною мірою відбита в назві книзі – врятувати від смерті Джона Кеннеді. Але для цього треба прожити в Країні Було більше 5 років, і з цього випливає, що йому доведеться пережити 5 років всіляких пригод. По-перше, тому що він людина, яка виникла нізвідки і ніде жодним чином не зареєстрована, а по-друге – тому, що минуле опірне. Власне, про це і весь роман – як ефекти метеликів наслоюються один на одний і кожен крок Джейка, який все довше живе в минулому, викликає нові і нові відгуки в майбутньому, про які він, звісно, не може знати. Але ця книга не тільки про це. Вона – про любов, про танці, про школу, про підлітків, про владу, про расизм, про американську історію. Вона багато чому вчить – бути більш обережним, думати про кожен свій крок, довіряти власному і національному минулому, вірити в те, що майбутнє саме знає, якими саме шляхами вона має прийти до свого "відбулося". Загалом, дуже життєствердна книга.
  Це мій перший твір Кінга, тому я не знайома з особливостями його письма, але стилістика "11/22/63" мені сподобалась. Не те щоб мова була дуже витонченою чи інтелектуальною, але вона є наближеною до життя, а значить, і до читачів. Крім того, велику роль зіграв просто блискучий, як на мене, переклад Олександра Красюка, якому треба неодмінно висловити окремі дяки за нього.
  В післямові Кінг пише, що замислив створити цю книгу ще в 70-тих, коли пам'ять про вбивство Президента була в Штатах дуже свіжою, але не жалкує, що зробив це тільки зараз. Я теж як читач не жалкую :) Паралелі і відмінності між 2011 і 1963 роком змушують багато про що задуматись: що було краще, а що гірше в минулому? Справа ж не тільки в тому, як просунулись наука і техніка за ці півстоліття, а й в тому, як змінилось людство в цілому, які цінності воно тепер має, які думки думає і у що вірить. Це насправді дуже цікаво – розуміти, як сильно ми змінюємось за такий відносно короткий відрізок часу. Крім того, таким чином Кінг подарував своїй книзі навіть більше історичної достовірності, більше нюансів, здатних "зачепити" читача, він зіграв на яскравіших антитезах, потрапивши в одечидний "стрім" – зараз повертається певна мода на 50-ті та 60-ті роки минулого сторіччя.
  Коротше кажучи, книга мені дуже сподобалась – я з легким серцем оцінила її в "10" на ЛайвЛібі. Якщо ви думаєте, що я вам багато чого тут проспойлерила – повірте, і 1% сюжету не розкрила. Є смисл читати та замислюватись над цією книгою, чим я вам і раджу зайнятись :)

  8 понравилось

  18