Рецензия на книгу
Ключ
Василь Шкляр
Trihsa9 июля 2015 г.Мова написання чарівна, порівняння чудові. Стиль оповідання історії нагадує Харукі Муракамі, який бачить щось містичне у самому звичайному та буденному і навпаки: в чомусь містичному в очах людей - звичайне і буденне.
Така собі суміш філософствування над життям і детективного розшуку власника ключа від квартири, до якого примішується любовна лінія. Щось накшталт передач "Містичні історії" та "Щоденник Темного".А тепер мої мінуси...
Чим далі я просувалася - тим більше мені порівняння набридали, через дуже-дуже велику їхню кількість. До кінця книжки у мене склалось враження, що майже половина всієї книги складається саме з них...А ще купа французьких вивертів...причому не тільки самим гг, але майже кожним другим...я теж іноді люблю щось цитувати з фільмів, някнути, кавайтутись...але ж не в такій кількості х_ХКнига чудова. Цього автора твір читаю вперше і не знаю чи завжди він пише в такому стилі... але так як в мене настрою не було, чи то бажання на вникнення чужого філосовського погляду життя...мені ця книга не пішла, і я її читала з упертості, через голод на україномовні книги, збагнути. що до чого і який буде результат всіх скитань гг.
Може в майбутньому, коли я її перечитаю, вона мені більше сподобається, а поки що 2,5.1321