Рецензия на книгу
P.S. Я люблю тебя
Сесилия Ахерн
Romashka282 июня 2015 г.ФЛЕШМОБ - 2015
Кажуть, коли людина помирає, вона забирає з собою на небо всього лише 21 грам своєї душі. Така підла брехня. Разом з коханою людиною нестає значно більше. З нею відлітає і ваша душа, а ще по кілька грамів від душ тих, хто так до болю її любив. Важко думати про неї в минулому часі… Неможливо змиритись і боляче усвідомити. Нестерпно розуміти, що, навіть, найближчого майбутнього немає, бо людини НЕМАЄ. Як воно, робити святиню з його імені, говорити до найяскравішої зірки на небі і молитись на фото, яке за рік постаріє? Не мати в житті нічого святішого, ніж кілька спогадів в голові, декілька списаних аркушів, океан пустоти і букет квітів на сирій землі? А потім ставити частку “не” поряд з його іменем. Як це знати, що ніколи більше не… Знаєте, як по-дурному обривати фрази тепер треба вміти, точно так само, як безглуздо обірвалось його життя?
Все життя Холлі будувалося на любові до чоловіка. Його не стало, життя розвалилось. Тепер кожного місяця невідомо звідки, Холлі одержує листи, написані коханим, що стали її заповідями. В них їй даються якісь конкретні поради. Вони дуже прості на перший погляд: купити лампу, нове плаття, взяти участь у конкурсі караоке, з'їздити з подругами у відпустку, але таким чином чоловік їй допомагає найменш болісно почати жити без нього. Дотримуючись порад, молода жінка крок за кроком, як по сходинках, піднімається з депресії. Роман написано по давно відомим канонами і дуже шаблонно. Тема дослідження виявилася автору не по зубах. Бо, щоб про таке написати, треба таке пережити. Хоча сама тема сюжету по собі дуже багатогранна і глибока - втрата коханого чоловіка молодою жінкою. Це трагедія, авторка ж перетворила все на фарс. Тут потрібно б писати багато, і цікаво, і душероздираюче, і відверто, і зворушливо... за умови наявності бажання заглибитись в суть проблеми, розкривати характери героїв, говорити про їх переживання і про те, як важко усвідомити і відпустити. Але ні в якому разі не так, як було в романі: ходульні персонажі в картонних декораціях. Нема глибини. Фальш, пустишка, подив і тільки.
1654