Рецензия на книгу
Чтец
Бернхард Шлинк
marianishchimenko4 мая 2015 г.Рецензія на твір Бернхарда Шлінка «Чтець».
Ніщименко Марія
Сьогодні я дочитала роман Бернхарда Шлінка «Чтець» та продивилась його екранізацію. Але це не перша моя зустріч з ним. Три роки назад я прочитала його на рідній мові автора. Це твір із досить дивним сюжетом. Доросла жінка вдається до любовних втіх з хлопчиною набагато молодшим за неї. А потім ми взагалі зустрічаємо її у ролі обвинувачуваної у вбивстві на суді. Але, позбувшись хоча б однієї деталі, роман не був би таким захоплюючим. Тим паче, що головна ідея зовсім не стосується цих дрібниць.
Розуміючи, що головною думкою твору є безмежність кохання, духовного та фізичного, мене все ж більше вразила проблема людської слабкості, нерішучості в дуже цінний та відповідальний момент. Вперше моє «Я» злилося із сюжетом, коли я дійшла до моменту судового процесу. Тоді я відчула себе і Ханною і Міхаелем. Вона не наважилась визнати, що просто не вміє ні читати, ні писати заради своєї свободи, а хлопчина не наважився це сказати її адвокату. І тут я відчула прискорене серцебиття у своїх грудях, а згодом роздратування. Адже Ханна подарувала Міхаелю своє кохання, пристрасть, себе…..а він навіть не зміг її захистити….він так і не виріс, так і залишився боязким хлопчиком, хоча вже і виглядав набагато старше та курив цигарку. Лише багато років потому, ставши батьком, він зважився на чоловічі дії.
Але чи були почуття Міхаеля до жінки щирими? Чи він надсилає їй аудіокасети та забирає з в’язниці лише тому що мав почуття обов’язку до неї? Цікаве питання. Його дії не пройняті емоціями. Це дуже ображає особисто мене.
Але, все ж таки, на останок, хочу сказати, що кохання – прекрасне почуття, яке надихає великих поетів та письменників на прекрасні шедеври. Воно надихає всіх просто жити та насолоджуватись своїм існуванням.223