Рецензия на книгу

• 

  helenbookunicorn2 мая 2015 г.

  "Я писала цей текст,щоб полегшити життя усім хто любить живопис,та не зовсім знає,як оглядати мистецькі твори і як поділитися цією приємністю із дітьми.Мета одна - дати кілька підказок."
  Цитата з вступу, на мою думку, могла б стати лозунгом цієї книжки. Авторка пікреслює суть книги і готує до змісту,натякаючи на лаконічність та простоту.До того ж назва, "Як розмовляяти з дітьми про мистецтво", говорить сама за себе: погляньте тут у себе просто!

  Передумова прочитання
  Неодноразово я бачила цю книгу на полицях книгарень,проте не наважувалася купити через дивну,як на мене,назву.Я ніколи не відкривала її,лише проходила повз,думаючи про те,що така назва не тільки мені недовподоби.Однак цей день прийшов.Книга потрапила до моїх рук:мені її подарували.Оскільки, вона опинилася у мене, відтак і з'явилася можливість дізнатися,що заховане за антимаркетинговою назвою та кольоровими нитками фарби(означення з книги) Джексона Поллока.

  Процес читання
  Перші сторінки книги,дали мені багато запитань,на жаль без відповідей.Однак,коли я перейшла до конкретних питань щодо художніх творів ,відчуття допитливої дити в мить розвіялося.Лаконічні,і так по-дитячому безпосередні відповіді вражають своєю простотою і геніальністю.Я була вражена очевидністю запитань,проте саме такі запитання потрібні задля відкриття живописних таємниць.

  Отже,лише думка про вікове обмеження може завадити прочитанню книги.Коли ви все ж таки візьметись за читання цієї книги,ви усвідомите,що авторка стирає вікові кордони,при цьому не створює надто простих,кумедних відповідей,які могли б сприяти втраті зацікавлення у дорослого читача.

  2

  62