Рецензия на книгу

• 

  sireniti10 февраля 2025 г.

   За нас із вами — і за дідько з ними!

  Михася виховав дід. Батьків він не знав. Ще немовлям проїжджі козаки врятували хлопчика від бісуркань, і привезли до двору старого Чурая. Так малий сирота знайшов сімʼю. Шкода, що ненадовго.
  На хату, де Михась жив з новою родиною напали татари, і знищили геть всіх, дивом вижив тільки малий козак. Він і його відданий кінь поскакали у світи шукати кращу долю.
  Ох і неспроста напали на дім Михася, і бісуркані хотіли звести малого зі світу теж не забави ради. Обраним був цей малий козаченько. Носив він на шиї диво невидане, таку собі ляльку, якою всяка нечисть прагнула заволодіти, Троянів ключ називається, - «темна була та лялька, мов земля, та як упало на неї світло, то засяяла вона мов сонце, аж очам боляче було дивитися.»
  Слава про той ключ ширилась світом:
  «Отсю ляльку створив колись Батько Троян на Заруб-горі… Взивають її Троянів Ключ, бо ним Господь воскресив білий світ, коли клятий Триглав усю землю на попіл обернув. У давніх пророцтвах мовиться, що приходитиме сей знак в Україну, коли над нею лихо зависне. Як з’явиться він, то весь світ зміниться…»
  От і несе Михась цей ключ через всю Україну Україна — це найкраще місце на світі. Там ясні зорі й тихі води, на кручах там вишневі садки ростуть, а в берегах зеленіють левади… Лежить на ній благодать, бо подарував нам цю землю Господь
  Що тільки не траплялося на його шляху: і світлі бісуркані, що віддано служили матінці Ладі, і відьми з підступними чарами, і росалки зі світлими душами, і темні душі зі світлими помислами, чорти, дідьки, і всяка нечисть. Оживали легенди, розступалися води Дніпра, летіли з неба вогняні дракони, повзали по землі всякі гади. Травили Михася, пускали стрілу до самого серця, топили його у бурхливих водах, і навіть спалити хотіли, як жертвоприношення.
  Та хлопець упевнено йшов до мети. Не сам звичайно. Допомагали йому сили небесні, і всі, кому небайдужа була ненька Україна. А в першу чергу батько його названий, характерник Обух із Січі, який і взяв Михася своїм джурою.
  Чи ж дойшли вони? Чи справдилось віщування?

  
  Як погамувалося січове коло, подали Хмельницькому булаву із наголів’ям зі слонової кості й підняли над ним три бунчуки — знак то був, що тепер правдивий він гетьман, а не названий, як досі було. Вдарили січові бубони, сурми заграли, пищалки засвистіли — ступнув Михась до Хмельницького й подав йому Троянів Ключ, якого в руках досі держав.Узяв його батько Хміль і надів на шию. Як засяяв на грудях його образ Пресвятої Покрови, вдарила гармата на січовій вежі, аж гук по всьому Запорожжю пішов, — означало теє, що рушає Січ у похід.

  Це щось неймовірне! Такого я ще не читала, це точно. По жанру - епічне фентезі, але окрім цього тут ще стільки всього: казки, легенди, міфи, пісні і вірші, релігійні оповідки, історія, і навіть психологія з філософією. Містика поруч з реальними особистостями, казка в парі з фентезійними сюжетами. Вражає.

  KillWish
  12/13

  Перевод

  Михась был воспитан дедушкой. Он не знал своих родителей. Ещё младенцы, проезжие козаки спасли мальчика от бисуркань, и привезли во двор старого Чурая. Вот и нашёл , маленький сирота семью. Жаль, ненадолго.
  На дом, где Михась жил с новой семьей, напали татары, и уничтожили всех, чудесным образом спасся только маленький козак. Он и его преданная лошадь ускакали по неровным дорогам в поисках лучшей судьбы.
  Ох и не зря напали на дом Михася, и бисуркани хотели сжить его со свету не забавы ради. Этот маленький козак был избран. Носил он чудо на шее, эдакую ​​куклу, которой всякая нечистота стремилась завладеть, Троянов ключ она называется, «чёрная была та кукла, словно земля, но как упал на неё луч света, засияла, словно солнце, даже глазам смотреть больно.»
  Слава этого ключа распространилась повсюду:
  "Эта кукла когда-то была создана Отцом Трояном на Заруб -Горе ... Называют её Троянским ключом, потому что Господь воскресил мир, когда проклятый Триглав всю землю на пепел обернул. Древние пророчества говорят, что этот знак придет в Украину, когда зло будет зависать над ней. Как он появится, весь мир изменится ... »
  Вот и несёт Михась этот ключ через всю Украину Украина - лучшее место в мире. Там ясные зори и тихие воды, на скалах там растут вишнёвые сады, и на берегах зеленеют поля. Лежит на ней, потому что эту землю подарил нам сам Господь
  С чем только не пришлось столкнуться на пути: и светлые бисуркани, которые преданно служили Матери Ладе, и ведьмы с коварной магией, и русалки со светлыми душами, и тёмными душами со светлыми помыслами, дьяволы, черти и всякая нечисть. Оживали легенды, расступались воды Днепра, летели с неба огненные драконы, ползали по земле всякие гады. Травили Михася ядами, пускали стрелу в самое сердце, топили в бурных водахю даже сжечь хотели, как жертвоприношение.

  Но парень уверенно шёл к цели. Не сам конечно. Помогали ему силы небесные, и все, кому небезразлична была ненька Украина. А в первую очередь отец его названный, характерник Обух из Сечи, который и взял Михася своим джурой.
  Дошли ли они? Сбылось ли предсказание?

  
  Как успокоился сечевой круг, подали Хмельницкому булаву с оголовьем из слоновой кости и подняли над ним три бунчука - знак это был, что теперь истинный он гетман, а не названный, как до сих пор было. Ударили сечевые бубны, сурмы заиграли, пищалки засвистели - шагнул Михась к Хмельницкому и подал ему Троянов Ключ, который в руках до сих пор держал, взял его отец Хмель и надел на шею. Как засиял на груди его образ Пресвятой Покровы, ударила пушка на сечевой башне, аж гул по всему Запорожью пошел, - означало то, что движется Сечь в поход.

  Это что-то невероятное! Я ещё не читала подобного в украинской литературе, это точно. Согласно жанру - эпичное фэнтези, но, кроме того, здесь столько всего: сказки, легенды, мифы, песни и стихи, религиозные притчи, история страны и даже психология с философией. Мистика рядом с настоящими личностями, сказка с фэнтезийными сюжетами. Впечатлена!

  49

  291