Рецензия на книгу

• 

  Аноним27 декабря 2024 г.

  Мені здається я ще не читала такого явного феміністичного підтексту, опису настільки сильного прояву патріархату в фентезі. Цього року я натрапила на "Опівнічну угоду", яка потрапила в саме серденько, завдяки сильному жіночому персонажу, яка боролась за свої права. Але там це було по-іншому, ніж у цій книзі. Тут моторошна атмосфера переважаючої чоловічої статі. Постійно поряд з головною героїнею знаходиться домінантний чоловік, потребуючий її покірності та жертовності.

  Я тепер потребую продовження, фінал залишив мене у підвішеному стані. Хочеться ще трохи постраждати з гг. Плюс в неї стільки невирішених життєвих особистих питань. Маєток, таємне заняття, шлюб, посада при королеві, сім'я. Забагато, просто забагато.

  Любовна лінія з самого початку несла на собі якусь приреченість. Наче обидва знали, як може завершитися подорож для кожного з них.

  Можливо після цього циклу візьмусь за історію сестри в її піратських пригодах. Насправді, вона написала трохи раніше, тому потрібно було б починати з неї. Але вже як вийшло.

  11

  322