Рецензия на книгу

• 

  MarshReinforms22 марта 2015 г.

  Книга "Янголи і демони" моє друге знайомство з творчістю Дена Брауна і мушу визнати, що воно досить вдале. Дуже довгий час я хвилювалася і жахалася знайомитися з цим автором, оскільки друзі, які його вже читали, запевняли мене, що Браун занадто складно пише і, при читанні його книг, ти постійно будеш сидіти в вікіпедії, але моїм страхам не судилося здійснитися. Так, в якийсь момент читання ти думаєш, що майже нічого із прочитаного не розумієш, але у мене таке відчуття було тільки на початку, де була присутня велика кількість наукових термінів з якими я не знайома, оскільки наука - мій кошмар. Окрім цього мушу визнати, що читається Браун напрочуд легко і швидко. Загалом книга сподобалася, але в певні моменти виникало відчуття, що чогось бракує. Останні сторінок 150 прочитала на одному диханні. В кінці кожної глави відбувалося щось таке, на чому не можна було ну ніііяк зупинитися. І от нарешті на годиннику 03:15, і я дійшла до кінця. Щодо Роберта Ленгдона, то даний персонаж мені симпатизує, хоча і читала про нього багато негативних відгуків з боку інших. Він розумний(для мене це головний критерій), галантний і більшість часу думає про інших і їх благо. Вже під час знайомства з "Інферно" я була впевнена, що саме цей персонаж мене зацікавить, хоча інколи він так сильно тупить, аж не можу. Ну і загалом хочу сказати, що я і далі продовжу знайомитися з Брауном(вже придбала всі інші його книги), і можу віднести його до "улюбленців" даного жанру.

  2

  17