Рецензия на книгу

• 

  Аноним13 марта 2015 г.

  Хмм. Сильний твір, дійсно сильний. Особливо тепер, коли частина України знову в огні, коли її земля полита кров'ю загиблих, а на людей знову накинули ярмо. І особливо для мене, бо я бачу все це на власні очі. Читаючи, невільно порівнювала ті часи і сьогодення, ту війну і теперішню.
  Боляче навіть згадувати, якою вона була - рідна земля:

  
  в отсій неймовірно багатій і щедрій країні.

  І мені стало моторошно, коли я прочитала такі пророчі слова, адже теперь, через стільки років, стільки десятиліть, все сталося саме так. Від слова "нація" - один лише прикметник, та й тот з сумнівним змістом. Брат брату ворог, тільки і думай, з якого боку прийде загибель.

  
  — Але, Людвігу, ти мусиш знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту... Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників... От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.

  "Україна в огні" - твір на віки-вічні. Люди повинні вивчати свою історію, знати, через які жахіття раз за разом доводилося проходити нашій нації, з чого все починалося і як завершилося. Сучасні підручники з історії викладають нам далеко не все і не так, як воно було насправді; очевидців Другої світої з кожним роком стає все менше, дуже скоро не залишиться жодного. Тоді як новим поколінням дізнатися правду? Таку жорстоку, страшну правду? Залишається тільки художня література. Залишається Олександр Довженко, який подає досить короткий і дуже влучний опис.

  10

  586