Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Встань і йди

Генри Лайон Олди

  • Аватар пользователя
    RidraWong15 ноября 2024 г.

    ...

    (Рус.) Эта книга шла мне очень тяжело. И вовсе не потому, что была плохо или неинтересно написана. Нет. Мои земляки, как всегда, на высоте! В целом, еще не было у них ни одной книги (понятное дело, из тех что я прочитала), которая бы меня разочаровала. Конечно, что-то понравилось больше, что-то меньше, но ощущения зря потраченного времени не было никогда! Их книги – это всегда фирменный сплав ярких, объёмных героев, удивительных приключений, философских размышлений, интересного, хорошо прописанного сеттинга, нестандартных мыслей etc.

    Эта книга – не исключение. Но, во-первых, я не смогла воспринять её, как фантастику или фэнтези,для меня это был магический реализм. Потому что всё, про что в ней написано, для меня очень-очень близко. Да, это книга про меня, про моих друзей і близких знакомых, и про всё то, что мы чувствуем и проживаем здесь и сейчас. А еще эта книга про мой город, про то, как он живет сейчас. После каждого рассказа у мене в горле стоял ком, а глаза были мокрые. И я делала перерыв на день или два, а потом продолжала читать…

    Поэтому детального анализа не будет… Никакого не будет. Просто размещу одну фотографию от моего доброго друга, как иллюстрацию к первому рассказу. Потому что рассказ про него…

    Спасибо, родные, за искренность, за правду, за любовь, а самое главное - за Веру и Надежду…

    (Укр.) Ця книга йшла мені дуже важко. І зовсім не тому, що була погано чи нецікаво написана. Ні, зовсім ні. Мої земляки, як завжди, на висоті! Загалом, ще не було в них жодної книги (звісно з тих, що я прочитала), яка б мене розчарувала. Звісно, щось сподобалося більше, щось менше, але відчуття намарно витраченого часу не було ніколи! Їх книги – це завжди фірмовий сплав яскравих, об’ємних героїв, дивовижних пригод, філософських роздумів, цікавого, добре прописаного сетінгу, нестандартних думок etc.

    Ця книга – не виключення. Але, по-перше, я не змогла сприйняти її, як фантастику чи фентезі, для мене – це магічний реалізм. Бо все про що тут написано, для мене дуже-дуже близько. Це книга про мене, про моїх друзів і близьких знайомих, і про все те, що ми відчуваємо і проживаємо саме зараз і саме тут. І ще це книга про моє місто, про те. як воно живе зараз. Після кожного оповідання у мене у горлі стояв ком, а з очей котилися сльози. І я робила перерву на день чи два, а потім бралася знову…

    Тому детального аналізу не буде… Ніякого не буде. Просто розміщу одну світлину від мого доброго друга, як ілюстрацію до першого оповідання. Бо і оповідання про нього…

    Дякую, рідні, за щирість, за правду, за любов, а найголовніше - за Віру та Надію…

    38
    267