Рецензия на книгу

• 

  Аноним15 февраля 2015 г.

  У ході підготовки до ЗНО,до моїх рук потрапила книга Олександра Довженка "Україна в огні"
  Я вважаю це шедевром не тільки української літератури,але і усієї світової.
  Книга з перших сторінок заворожила мене,і було відчуття що я не читаю,а сам перебуваю в центрі подій.У кіноповісті розповідається про село Тополівку,та сім'ю Запопожців . Лаврін відправляє своїх 5 синів в Червону армію,а сам з донькою Олесею та дружиною Тетяною залишається в селі.Село окуповують гітлерівці,і тут нам показують відносини окупанта з простими українськими селянами.Наскільки реалістично показаний кожний герой.Це-фантастично.Особливу увагу я приділив герою Еріку фон Краузу та його сину Людвігу,а також коханню Олесі і танкіста Василя Кравчина.У коханні Олесі і Василя я помітив нотки сентименталізму,передачу почуттів читачеві глибоко до серця.Кіноповість доводить на які страшні злочини йшли гітлерівці.Вони не нехтували жодними правилами.Вони вбивали літніх людей без слідства,гвалтували дівчат,а тих хто допомагав партизанам,вішали на центральній площі села.
  Отже,підвівши підсумки хочу сказати.Олександр Довженко геніальний кінорежисер,а його кіноповість "Україна в огні",має бути прикладом для нас молодих поколінь,як потрібно боротись за свою державу,як потрібно вістоювати її,і наскільки страшною і потворною є така річ як війна.Будьмо гуманістами.Моя оцінка 9/10.
  P.S. Не судіть строго,це моя перша рецензія.Буде приємно почути ваші відгуки.

  10

  425