Рецензия на книгу

• 

  ElenaOO3 октября 2024 г.

  Приватній літак збирається у півгодинний політ з острова Мартас-Віньярд у Тетерборо. На борту: медіамагнат Девід Бейтман із дружиною та двома дітьми, Рейчел та Джей-Джеєм, фінансист Бен Кіплінг із дружиною та випадковий супутник художник-невдаха Скотт Барроуз. Через 18 хвилин після злету літак падає в океан, забираючи із собою екіпаж та майже всіх пасажирів. Скотт разом із чотирирічним Джей-Джеєм дивом дістаються берега.

  Звістка про авіакатастрофу одразу привертає увагу ЗМІ, Національної ради з безпеки на транспорті та ФБР. Кожна сторона намагається дізнатися якомога більше про катастрофу та чому вона сталася. Але у кожної – свої цілі та методи. Чи був головною метою Бейтман, адже його сім’я вже була жертвою кіднепінгу? Або мішенню був Кіплінг, на якого виданий ордер на арешт за фінансові махінації? Чи Скотт, який малює дуже реалістичні катастрофи, вирішив втілити у життя свої картини?

  Дев’ять загинувших та двоє вцілілих… Кожному буде приділено увагу. Минуле, характер та те, як і чому вони опинилися у тому літаку, як вплинула їхня загибель на інших ми дізнаємося протягом цих 400 сторінок. Неприємно було читати про дії Білла Каннінґема, головного ведучого новостної компанії Бейтмана «Ей-Ел-Сі». Згадала «Вечірні новини» Артура Гейлі, в якому описується вся «кухня» телевізійників. Прикро усвідомлювати, що аби бути успішним і популярним на телебаченні зовсім не обов’язково бути порядним. Не менш неприємним героєм був представник ФБР, долучений до розслідування через присутність Кіплінга. На жаль, зустрічаються такі слідчі, які бачать все у дуже звуженому просторі і не можуть вийти за його рамки.

  Надивившись передач National Geographic про розслідування авіакатастроф і ставши диванним експертом із цього питання, мені було дивно читати, як саме проводив розслідування представник НРБТ Ґас Франклін і чому певні моменти у взаємовідносинах екіпажу не були відомі аж до самого фіналу. Опитування колег, знайомих та сім’ї – одні з перших дій. З іншого боку, якщо б все було так просто, то не вийшло би 400 сторінок :)

  В цілому мені сподобалося. Враховуючи те, що автор також є сценаристом, то написано досить кінематографічно. Читалося швидко.

  6

  157