Рецензия на книгу
Трициліндровий двигун любові
Юрий Андрухович, Любко Дереш, Сергей Жадан
kpaveld1 октября 2024 г.Любові не знайдеш ти тут
Купував цю збірку лише через бажання прочитати усього Дереша. З Андруховичем був взагалі не знайомий, Жадана заочно не любив (яка добра людина стане називати своїх партнерів по музичній групі "собаками"?). Виявилось:
- Андрухович живо пише. Пригоди солдафонів не моя улюблена тема, як і все армійсько-тоталітарне. Тим не менш, читати було весело. Страждають же герої есеїв, а не я.
- Дереш вивалив сторінки своїх заміток прямо в книгу. Про психоделічну музику - нецікаво імхо. Вкотре переконуюсь, що музику не варто намагатись описати - вона створена для вух. Так само прісно про Тернопіль: розповіді нідочого та ніпрощо. Цікавіше було про подорожі та найголовніше про дроздофілів. За це можна додати збірці трохи балів, щоб не назвати її пустою.
- Радію, що про Жадана мої очікування повністю виправдались - усе кепсько. Я чесно намагався зрозуміти чим він заслужив стати в одне речення зі словом "найпопулярніші" в описі до книги. Та не зрозумів. Значить така моя доля - нелюбов до Жадана з першого погляду та до останнього подиху.
Зрештою - слабенькі есеї. Схоже, що письменників попросили прислати по 50-100 сторінок "чогось" для друку і ті прислали, а ті, хто видавали, не читали, та видали, як прислали, щоб ми читали та засрали.160