Рецензия на книгу

• 

  Demetrios26 января 2015 г.

  Після великої перерви знову потрапив у світ Гаррі Поттера. Не знаю, яким чином Ролінґ вдається так захопити дорослого кандидата філологічних наук, але явно без чарів там не обходиться.

  Усі ці книги про Поттера — це занурення у дитинство, у світ безмежної спонтанної фантазії, яскравої, різнобарвної і веселої. Це справжний пам’ятник уяві, причому не сумбурній і незв’язній, а по-своєму гармонійній. Тут немає глибини і продуманості «Книги вигаданих істот» Борхеса, немає абсурдності середньовічних бестіаріїв (кумедність яких викликається розумінням того, що до них ставилися серйозно), навіть самостійності у цієї книжки немає, бо повноцінно її можна сприйняти лише як частину полотна романів про Гаррі Поттера, як таке собі оригінальне відгалудження, симулякр всередині симулякра. Це своєрідне мереживо, яке поєднує різні епізодичні образи з циклу між собою.

  Власне, книжка для тих, кому подобаються романи про Гаррі Поттера, і навряд чи для когось іще.

  9

  66