Рецензия на книгу

• 

  Аноним9 сентября 2024 г.

  Складно писати відгук на щось настільки... нелюдське, в хорошому сенсі. Це виключний талант складати літери таким чином, як це робить Мітчел. Здавалося б: нічого супер неординарного в персонажах, немає якихось запаморочливих кульбітів сюжету, фентезійна складова взагалі другопланова (на відміну від Кістяних годинників), але Тисяча осеней залишає в пам`яті тільки приємний післясмак у стілі легкої закоханості.
  По книгам Мітчелла я також зрозумів якими мають бути відгуки до книги: "неможливо випустити із рук", "фантастично чудовий", "роман добра і зла". Жодної фрази про сюжет: лише емоції і зачарованість.
  Тисяча осеней це саме той випадок, коли ти як на обкладинці пливеш по сторінках і тебе обволакує культура давньої Японії. Колосальна робота + виключний письменник = мастрід.

  6

  582