Рецензия на книгу

• 

  Аноним18 января 2015 г.

  Цю книгу я б порекомендував кожному! Я хочу щоб вона стояла в мене на полиці і час від часу її перечитувати, тому що вона геніальна і вона вище всіх похвал.
  СПОЙЛЕРИ!
  Ніде ще в літературі не зустрічав такий прекрасний опис батьківської любові до дітей як тут в старого Горіо! Він віддав все своє багатство свої двом дочкам, а сам жив в надзвичайно скромних умовах. Але він був по своєму щасливий оскільки йому нічого не було потрібне для себе, він переживав тільки про щастя своїх дочок, зустрічі з якими так сильно кожен раз чекав. Його любові до них не було меж, це було ледь не "поклоніння". Чесно кажучи книги відкрила мені очі на деякі життєві істини. Я частково зрозумів що таке любов матері, батька, бабусі. Зрозумів чому! Частково пролилось світло на те, що заставляє так безкорисно і часто без відповіді віддавати все найкраще своїм дітям. Як жаль що в нашому суспільстві діти часто не цінують і не розуміють цього. Але Горіо був далеко не ідеальний в своїй любові - він розбалував своїх дочок. Як же шокує кінцівка - коли розставляються всі крапки над "і". Про те, що 1) гроші це все, гроші це життя; 2) насправді дочки не любили щиро батька, він для них був більше мішком з грошима.
  Чесно кажучи роман надихає мене на те щоб а) не заводити дітей б) не одружуватись.

  Вражають приголомшливі поривання між чистотою і пороками, між брехнею і правдою головного героя Ежена де Растіньяка.
  Вражають цинічні слова Вотрена, який не боїться говорити все що думає про суспільство.
  Діалоги нахлібників пансіону Воке - викликають огиду до такого поняття як "плітки", але вони були колись і є зараз. Тому потрібно не давати їм отруювати життя.
  А скільки написано всіляких прекрасних слів про любов... жаль часто виявляється - це тільки слова.
  Я закоханий в творчість Бальзака!

  6

  33