Рецензия на книгу

• 

  juliamishchenko8727 августа 2024 г.

  Що мене дивує і захоплює в творчості Підмогильного - наскільки його твори сучасні та актуальні. Якщо прибрати деякі радянські назви - нізащо не повірила б, що роман виданий у 1930 році.

  Безперечно це відбувається завдяки таланту автора створювати характерні, яскраві персонажі, дії яких викликають просто шквал емоцій у читачів.

  "Невеличка драма" - історія Марти Висоцької.

  Молода та приваблива на початку історії вона постає такою собі профурсеткою.

  Багато залицяльників, що збираються у неї вдома вечорами, її легковажні слова про насолоду життям, непотрібність в сучасному світі кохання та сім'ї.

  Насправді ж, Марта - одинока, ранима дівчина, що мріє про кохання та чарівного принца.

  От тільки "принци" навколо неї не із казки, а з реального життя. Егоїстичні та самозакохані...

  Один зве заміж, обираючи її немов корову на базарі ("стегна широкі - зможеш народити, груди повні - вигодуєш дитя"), інший звільняє з роботи, бо відмовила такому красеню (нічого, що йому 50 стукнуло, а їй лише 22, він "ще ого-го!"), а третій погрався "в кохання" і покинув, коли набридло.

  Ось така собі "невеличка драма"...

  Ніби банальний сюжет, який читаний-перечитаний в багатьох творах.

  Але роман настільки талановито написаний, а персонажі настільки яскраві та реальні, що коли читаєш, тобі болить разом з Мартою.

  Хто полюбляє емоційні книжки та повне занурення в історію - цей роман має вам сподобатися.

  
  

  
  

  
  

  
  

  6

  116