Рецензия на книгу

Книжка про читання

Юстина Соболевська

(0)

MartianOwl
13 января 2015
Мене завжди жахливо дратувало, коли хто-небудь втручався у мій світ під час такого інтимного процесу як читання. Ось собі вмостилася у кріслі,на ліжку чи на підлозі, ось грію руки теплим горнятком чаю чи кави, повільно віддаляюсь від реальності, поринаючи у світ ще незнайомих мені людей, істот та різноманітних химерних речей... І починається. "Підлога холодна,невже тобі там зручно?", "Як ти так сидиш?", "Допоможи мені з оцим? А що оце значить? А як оце перекладається? Що сьогодні будемо їсти на вечерю?". А ще більше дратує,коли хтось намагається зробити мені "ще зручніше". Я нічого не маю проти турботи,та це зайве. Зовсім зайве,ще й руйнує всі мої дбайливо збудовані повітряні замки.
Та ось автор цієї книги бере мене за руку і знайомить зі світовими класиками(та не лише ними),які так само ,як і я, створюють цілий ритуал,пов'язаний із читанням, обирають улюблені місця, страви та напої,що найліпше підходять то тієї чи іншої книги тощо. І тут виявилось,що Умберто Еко читає найкращі книги у туалеті, а велика кількість письменників просто живуть у ліжку,читаючи та працюючи там. Ця книга-це щось у стилі "те,про що не напишуть у інших книжках", і сама по собі ця ідея вже притягує,бо така вже є людська вдача. Інтрига зароджується вже від однієї думки,що ми дізнаємося про щось таємне.
Хоча книга містить величезну кількість імен та назв, вона читається легко,бо всі вони так чи інакше перегукуються,повторюються та пояснені зрозуміло і без "занудності".
Оскільки автор сама з Польщі,то читачу доводиться зустрітися з багатьма польськими письменниками,про більшість з яких я, на жаль, не маю жодного уявлення,бо не читала їх творів. Але це не заважає комфортному читанню. Можливо,навіть спонукає дізнатися більше.
Також ця книга є однією з тих,у якій автор "дозволяє" читачу "доповнювати" твір. На початку уважно наголошується,аби читач вільно дописував на берегах,малював,обводив,підкреслював,загинав кутики тощо. А у кінці,що вельми передбачувано,залишено півтори сторінки спеціально для творчості читача. Але я вже так змалечку звикла,що у книгах не роблю жодної поміточки і просто не можу собі дозволити щось малювати,хоча і маю художню освіту:)
Отже,підсумуємо. Невелика за обсягом книжка,у якій вміщено багато цікавої інформації,читається легко,швидко і захопливо. Думаю,що буде цікаво і підліткам,і дорослим. Справді заохочує до читання та відкриває багато невідомих рис світу літератури.
Приємного читання:)
4 понравилось
0
47

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Рецензия на книгу

Книжка про читання

Юстина Соболевська

(0)

MartianOwl
13 января 2015
Мене завжди жахливо дратувало, коли хто-небудь втручався у мій світ під час такого інтимного процесу як читання. Ось собі вмостилася у кріслі,на ліжку чи на підлозі, ось грію руки теплим горнятком чаю чи кави, повільно віддаляюсь від реальності, поринаючи у світ ще незнайомих мені людей, істот та різноманітних химерних речей... І починається. "Підлога холодна,невже тобі там зручно?", "Як ти так сидиш?", "Допоможи мені з оцим? А що оце значить? А як оце перекладається? Що сьогодні будемо їсти на вечерю?". А ще більше дратує,коли хтось намагається зробити мені "ще зручніше". Я нічого не маю проти турботи,та це зайве. Зовсім зайве,ще й руйнує всі мої дбайливо збудовані повітряні замки.
Та ось автор цієї книги бере мене за руку і знайомить зі світовими класиками(та не лише ними),які так само ,як і я, створюють цілий ритуал,пов'язаний із читанням, обирають улюблені місця, страви та напої,що найліпше підходять то тієї чи іншої книги тощо. І тут виявилось,що Умберто Еко читає найкращі книги у туалеті, а велика кількість письменників просто живуть у ліжку,читаючи та працюючи там. Ця книга-це щось у стилі "те,про що не напишуть у інших книжках", і сама по собі ця ідея вже притягує,бо така вже є людська вдача. Інтрига зароджується вже від однієї думки,що ми дізнаємося про щось таємне.
Хоча книга містить величезну кількість імен та назв, вона читається легко,бо всі вони так чи інакше перегукуються,повторюються та пояснені зрозуміло і без "занудності".
Оскільки автор сама з Польщі,то читачу доводиться зустрітися з багатьма польськими письменниками,про більшість з яких я, на жаль, не маю жодного уявлення,бо не читала їх творів. Але це не заважає комфортному читанню. Можливо,навіть спонукає дізнатися більше.
Також ця книга є однією з тих,у якій автор "дозволяє" читачу "доповнювати" твір. На початку уважно наголошується,аби читач вільно дописував на берегах,малював,обводив,підкреслював,загинав кутики тощо. А у кінці,що вельми передбачувано,залишено півтори сторінки спеціально для творчості читача. Але я вже так змалечку звикла,що у книгах не роблю жодної поміточки і просто не можу собі дозволити щось малювати,хоча і маю художню освіту:)
Отже,підсумуємо. Невелика за обсягом книжка,у якій вміщено багато цікавої інформації,читається легко,швидко і захопливо. Думаю,що буде цікаво і підліткам,і дорослим. Справді заохочує до читання та відкриває багато невідомих рис світу літератури.
Приємного читання:)
4 понравилось
0
47

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Рецензия на книгу

Книжка про читання

Юстина Соболевська

(0)

MartianOwl
13 января 2015
Мене завжди жахливо дратувало, коли хто-небудь втручався у мій світ під час такого інтимного процесу як читання. Ось собі вмостилася у кріслі,на ліжку чи на підлозі, ось грію руки теплим горнятком чаю чи кави, повільно віддаляюсь від реальності, поринаючи у світ ще незнайомих мені людей, істот та різноманітних химерних речей... І починається. "Підлога холодна,невже тобі там зручно?", "Як ти так сидиш?", "Допоможи мені з оцим? А що оце значить? А як оце перекладається? Що сьогодні будемо їсти на вечерю?". А ще більше дратує,коли хтось намагається зробити мені "ще зручніше". Я нічого не маю проти турботи,та це зайве. Зовсім зайве,ще й руйнує всі мої дбайливо збудовані повітряні замки.
Та ось автор цієї книги бере мене за руку і знайомить зі світовими класиками(та не лише ними),які так само ,як і я, створюють цілий ритуал,пов'язаний із читанням, обирають улюблені місця, страви та напої,що найліпше підходять то тієї чи іншої книги тощо. І тут виявилось,що Умберто Еко читає найкращі книги у туалеті, а велика кількість письменників просто живуть у ліжку,читаючи та працюючи там. Ця книга-це щось у стилі "те,про що не напишуть у інших книжках", і сама по собі ця ідея вже притягує,бо така вже є людська вдача. Інтрига зароджується вже від однієї думки,що ми дізнаємося про щось таємне.
Хоча книга містить величезну кількість імен та назв, вона читається легко,бо всі вони так чи інакше перегукуються,повторюються та пояснені зрозуміло і без "занудності".
Оскільки автор сама з Польщі,то читачу доводиться зустрітися з багатьма польськими письменниками,про більшість з яких я, на жаль, не маю жодного уявлення,бо не читала їх творів. Але це не заважає комфортному читанню. Можливо,навіть спонукає дізнатися більше.
Також ця книга є однією з тих,у якій автор "дозволяє" читачу "доповнювати" твір. На початку уважно наголошується,аби читач вільно дописував на берегах,малював,обводив,підкреслював,загинав кутики тощо. А у кінці,що вельми передбачувано,залишено півтори сторінки спеціально для творчості читача. Але я вже так змалечку звикла,що у книгах не роблю жодної поміточки і просто не можу собі дозволити щось малювати,хоча і маю художню освіту:)
Отже,підсумуємо. Невелика за обсягом книжка,у якій вміщено багато цікавої інформації,читається легко,швидко і захопливо. Думаю,що буде цікаво і підліткам,і дорослим. Справді заохочує до читання та відкриває багато невідомих рис світу літератури.
Приємного читання:)
4 понравилось
0
47

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.