Рецензия на книгу

• 

  sireniti24 августа 2024 г.

  Не можна втримати в серці те, для чого там немає місця

  Ризикую бути закиданою тапками, але стиль Кідрука чимось нагадав стиль Кінга. Особливо останню прочитану Згодом . І хоча теми різні, але чимось вони перекликаються.

  Маленький Тео у два роки під час взагалі то не сильно складної операції пережив клінічну смерть. І лише через який час батьки вияснили, що повернувся він з того світу не сам.
  Щось проникло в нього, і тепер приходить у снах, та й не тільки в них. Навкруги починають ставатися дивні речі, а між Мироном і Євою, батьками Тео, все більше виникає напруга.
  За клопотами про малого Теодора, буденністю днів, що майже схожі один на одного, кудись поділася шалена пристрасть, що Мирон відчував до Єви, а та, мабуть, ніколи його і не кохала.
  Тео став для батька всім, тоді як мати… Ну не знаю, можливо їй не дали шансів.

  Сімейна драма, трилер, детектив, жахи, - роман тримає в напрузі. Особливо, коли дійство перебирається у США. Не обійшлося без ФБР, дослідницьких лабораторій, наркотиків, наркодилерів і продажних поліцейських. Але все було доречно, відчуття що перебір не виникало.
  Мене лише дуже здивувала поведінка матері, якось неправдоподібно, як на мене. Ну а фінал то взагалі прибив. Не кажу, що він поганий, він крутий, от тільки… Ех! Мовчу. Бо ж спойлер. Страшний спойлер. Максе, я вас боюсь.

  KillWish
  18/19

  Перевод.

  Рискую быть забросанными тапками, но стиль Кидрука чем-то напомнил стиль Кинга. Особенно последнюю прочитанную Позже . И хотя темы разные, но чем-то они перекликаются.

  Маленький Тео в два года во время вообще-то не сильно сложной операции пережил клиническую смерть. И только спустя какое-то время родители выяснили, что вернулся он с того света не сам.
  Что-то проникло в него, и теперь приходит в снах, и не только в них. Вокруг начинают происходить странные вещи, а между Мироном и Евой, родителями Тео, всё больше возникает напряжение.
  За хлопотам о малом Теодоре, обыденности дней, почти похожих друг на друга, куда-то подевалась бешеная страсть, что Мирон испытывал к Еве, а та, наверное, никогда его и не любила.
  Тео стал для отца всем, в то время как мать… Ну не знаю, возможно ей не дали шансов.

  Семейная драма, триллер, детектив, ужасы, – роман держит в напряжении. Особенно когда действо перебирается в США. Не обошлось без ФБР, исследовательских лабораторий, наркотиков, наркодилеров и продажных полицейских. Но все было уместно, ощущение, что перебор не возникало.
  Меня только очень удивило поведение матери, как-то неправдоподобно, как мне кажется. Ну а финал так вообще прибил. Не говорю, что он плохой, он крут, вот только… Эх! Молчу. Ведь спойлер. Страшный спойлер. Макс, я вас боюсь.

  34

  237