Рецензия на книгу

• 

  AnastasiyaDojch15 августа 2024 г.

  Я очікувала на гарний інтелектуальний роман, і я його отримала. Так, в цього роману відсутня чітка композиція, але це не дратує і не виглядає експериментом заради експерименту. Кілька сторінок - і ми дізнаємося все, що нам потрібно знати про Вер. Ще кілька сторінок - і ми дізнаємося все про Корвина. А ось Комаха - ми його так і не можемо зрозуміти, тому думками повертаємося до нього знову і знову. Як на мій погляд, він не просто дивакуватий інтроверт, він людина з розладом аутичного спектру. Проте гадаю, що для автора Доктор Серафікус - це такий герой нового часу, дещо безпредметний, як мистецтво супрематистів. Недаремно письменник стільки увагаи приділяє сучасному для нього мистецтву. З цими думками, мабуть, теж можна було посперечатися, тож ви ще будете довго прокручувати їх в голові після прочитання.

  А ще читати "Доктора Серафікуса" варто для того, щоб уявити, яким був Київ у 1916, 1918 або у 1928 році - у книзі є і побутові дрібнички, варті уваги.

  3

  77