Рецензия на книгу

• 

  Romashka2827 декабря 2014 г.

  Стівен Кінг може пишатись сином. Перед нами роман зрілого і сміливого автора. По-справжньому страшна казка для дорослих, закоханих у дивовижний світ таємничого і зловісного. Чудова інтрига, цікава подача і гострий сюжет роблять читання захоплюючим і моторошним. Нехай це й “казковий” хоррор, але він жорстокий і фатальний. У Вік МакКвін був тато-підривник, мама-істеричка, а ще уявний міст і велосипед, на якому вона могла перетинати той міст в пошуках загублених речей: чи то мамине намисто, чи татове старе фото. А одного разу Вікторія, втікаючи з дому від постійних батьківських сварок, знаходить собі неприємності.

  Міст переносить її до Чарлі Менкса – психопата, який за допомогою свого чорного “Ролс-Ройса”, тупуватого помічника Бінга і власних звихнутих мозкових закутків – викрадає дітей з реального світу в свою уяву – Країну Різдва, де вічна зима, свято, солодкий сніг, живі сніговики, подарунки і веселощі, де діти перетворюються на холодних маленьких злобних монстрів. Того разу Вік вдалось втекти від ненормального викрадача. Однак, як тільки дитинство закінчується, в неї з’являється відчуття страшного дежавю. В ту ж пастку потрапляє син Вікторії – Вейн… Книга сильна, страшна, наповнена магією, вона просто сочиться безумством, народжує голоси в голові і змушує місяць на небі посміхатись. Навіть читати її ось так залпом, саме по собі вже є ненормальним, але продовжуєш жадібно ковтати написане, і розумієш, що є тільки ти і багатогранна фантазія Джо Хілла. Щоб потрапити в Країну Різдва Чарльзу Менксу треба було викрадати дітей, Бінгу – вбивати їх батьків, Вік – уявний міст і байк, діти платили своєю душею. А вам, щоб опинитись в місці вічного свята, треба лише перегорнути першу сторінку книжки. Ласкаво просимо в Країну Різдва!

  16

  45