Рецензия на книгу

• 

  ElenaOO13 мая 2024 г.

  Ноа разом із мамою (відомою акторкою Катаріною Таліс, вдома – просто Кет) та її другом Гілбертом (любителем спірітуалізму і всілякого містицизму) приїжджають у невеличке селище, подалі від шуму Берліна, аби в тиші і спокої Кет мала змогу підготуватися до ролі. Звісно, для 18-річної дівчини глуха глухомань не найбільш бажане місце для відпочинку, але і відправлятися із друзями на гульки на острові десь у Середземному морі вона також не воліла. Глушина, так глушина. Тим паче, що Ноа полюбляє фотографію, а природа навкруги – просто казкова! Проте селище приймає новачків не одностайно люб’язно. За виключенням хазяїв місцевого бару аборигени дивляться на прибульців із осторогою. Але оптимізм і чарівність Кет цього не помічають. Вона з головою пірнає у оновлення оселі.

  А от Ноа помічає дещо дивне. Дівчина відчуває, що у будинку за нею хтось спостерігає. А ще у лісі живе відлюдник-художник, дивні витвори мистецтва якого вже зустрічалися їм на очі. Гілберт підбиває жінок і нового знайомого Девіда на «ігру» із спірітичною дошкою. Сеанс закінчується не зовсім як очікувалося, бо «на зв’язок» вийшов привид дівчини, яку, нібито, було вбито у цьому будинку 30 років тому. Всі спроби розпитати місцевих про неї та про колишніх орендарів будинку ні до чого не призводять, а лише посилюють настороженість місцевих щодо новеньких. А між тим Ноа чує кроки на закритому горищі, і відчуття, що за нею слідкують, нікуди не зникає. Разом із Девідом (який все більше їй подобається) вона вирішує дізнатися що ж саме сталося в будинку влітку 1975 року…

  Це саме та підліткова книга, яку краще читати у підлітковому віці. Коли таємничі шерехи на сторінках книги викликають тремтіння кінцівок, а закоханий погляд чи зітхання героїв такі близькі і зрозумілі. Для мене текст виявився занадто простим, а містична складова надто прозаїчною. Читалося легко, хоча, буду відвертою, без зацікавлення. З іншого боку, піднята проблема спілкування (чи його відсутності) батьків та дітей, взаєморозуміння та взаємопідтримки. Було прикро за Ноа, яка поряд із успішною і яркою матір’ю почувалася геть покинутою і самотньою. Сумно, коли до підлітки ближче друг сім’ї, аніж рідна матір.

  9

  93