Сад Гетсиманський
Іван Багряний
0
(0)
Рецензия на книгу
juliamishchenko8710 апреля 2024"Ліпше посадити сто невинних, аніж не посадити одного винного" - цитата, яка достеменно описує політику НКВД та і всього Радянського союзу - країни, де самий "справедливий та гуманний" суд в світі! Де людину мордують три роки у в'язниці, поки їй "шиють дєло". Де разом із "злочинцем" арештовують всю його родину - братів, сестер, дружину. Де тебе катують фізично і психологічно - і ти або потрапляєш у психлікарню, або підписуєш всі документи, що тобі дають.
І ось перед нами або божевільна людина, або "ворог народу", якому подальша дорога на Колиму (це якщо "пощастить") чи на розстріл.
А якщо у тебе вистачить сил - фізичних та моральних - вистояти проти всіх звірств, залишитися при розумі і нічого не підписати - це тебе все одно не врятує. Бо справа "оформиться" і без тебе.
Адже все навколо фікція - розслідування, суд, права людини. "Чесне пролетарське" правосуддя перемоле всіх, кого захоче.
Бо робітнича, соціально-справедлива країна - насправді країна терору; країна, яка була побудована на кістках та крові, і яка все своє існування тільки кров'ю і живилася.
"Сад Гетсиманський" - історія Андрія Чумака - політичного в'язня, що опинився в лапах НКВД.
Не важливо, чи зробила людина щось насправді - той, хто знаходиться в стінах цієї організації апріорі терорист, контреволюціонер та шпигун.
Це правдива історія катувань людей. Це історія, що показує як за одну хвилину життя може перевернутися з ніг на голову.
Якщо ти людина з високим інтелектом, здатна мислити й творити - ти вже злочинець, бо таких людей кривавий режим боїться. Владі не потрібні розумні та творчі. Їй потрібні покірні та залякані. Ну, і звичайно, садисти, які і будуть залякувати, хоча "правильно" казати "чинитимуть пролетарське правосуддя".
Неймовірно емоційно важка книга. Книга, що розказує гірку правду.
"Лучше посадить сто невиновных, чем не посадить одного виновного" - цитата, которая точно описывает политику НКВД и всего Советского союза - страны, где самый "справедливый и гуманный" суд в мире! Где человека мордят три года в тюрьме, пока ему "шьют дело". Где вместе с "преступником" арестовывают всю его семью – братьев, сестер, жену. Где тебя пытают физически и психологически – и ты либо попадаешь в психушку, либо подписываешь все документы, которые тебе дают.
И вот перед нами или безумный человек, или "враг народа", которому дальнейшая дорога на Колыму (это если "повезет") или на расстрел.
А если у тебя хватит сил – физических и моральных – выстоять против всех зверств, остаться в своем уме и ничего не подписать – это тебя все равно не спасет. Ибо дело "оформится" и без тебя.
Ведь все вокруг фикция – расследование, суд, права человека. "Честное пролетарское" правосудие перемолотит всех, кого захочет.
Ибо рабочая, социально-справедливая страна – на самом деле страна террора; страна, построенная на костях и крови, и которая все свое существование только кровью и питалась.
"Сад Гефсиманский" – история Андрея Чумака – политического заключенного, оказавшегося в лапах НКВД.
Не важно, сделал ли человек на самом деле что-то - тот, кто находится в стенах этой организации априори террорист, контреволюционер и шпион.
Это правдивая история пыток людей. Это история, показывающая, как за одну минуту жизни может перевернуться с ног на голову.
Если ты человек с высоким интеллектом, способен мыслить и творить – ты уже преступник, потому что таких людей кровавый режим боится. Властям не нужны умные и творческие. Ей нужны смиренные и запуганные. Ну, и конечно, садисты, которые и будут запугивать.
Невероятно эмоционально тяжелая книга. Книга, рассказывающая горькую правду.
6 понравилось251
Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым