Рецензия на книгу
Гэм
Эрих Мария Ремарк
Аноним4 октября 2014 г.Як затята прихильниця творчості цього автора не могла оминути своєю увагою і його ранні твори. Для мене не було секретом,що за цю книгу Ремарка розкритикували у пух і прах,але хотілося скласти і власну думку.Так от. Якби мені ця книжка потрапила до рук випадково і без вказаного авторства,я б ніколи в житті не впізнала руку Ремарка! Все так по-іншому. І якось навіть ніби безсюжетно,мазками,короткими штрихами. Не встигаєш зрозуміти одного епізоду,а ти вже ,виявляється, у середині іншого....Книга про фатальну жінку,перед якою не може встояти жоден чоловік,який трапляється на її шляху.Вона подорожує світом,відвідує екзотичні країни,але їй весь час чогось бракує,всюди вона почувається самотньою.Але все якось настільки безпричинно ,без зв'язку, що насолоди від читання отримати мені не вдалося. Був і санаторій,як завжди у Ремарка,і роздуми про вічність,про самотність...Але...я дуже рада,що то були лише перші спроби автора і після нищівної критики він не зупинився,а продовжував писати і подарував нам такі чудові зразки класичної літератури,якими я готова зачитуватися ще безмежну кількість разів.
225