Рецензия на книгу

• 

  mbaglay

  4 октября 2014

  Улас Самчук "Волинь".
  Чудова,глибока,трагічна історія Волині першої третини двадцятого століття! Я насолоджувалася,я переживала,зживалася з героями. Розтягнула собі читання на цілий місяць саме з тієї причини, що дуже подобалося. Надзвичайно цікаво було заглибитися у село початку минулого століття. Та ще й центральної України.Та ще й писаної сучасником. А як актуально й досі. Ловила себе на тому,що хотілося цілі сторінки відзначати,щоб потім закинути у цитатник. Але справді-то б вийшло з пів книги. Написано з великою любов'ю до своєї землі,свого народу і одночасно з якоюсь скорботою,докором тому ж народові,що нічим не цікавиться,нічого крім свого носа не бачить. Не хоче зробити кроку на зустріч своєму майбутньому,не хоче думати,переживати,йде на поводу того,хто більше пообіцяє...Деякі герої аж дуже нагадували персонажів з "Марії". Село ніби на очах мінялося. З народних строїв перевдягнулося у сучасний одяг,навіть жінки почали волосся підрізати. Вистави,"Просвіта", книжки Ібсена,Марка Твена,футбол-я собі уявляла,що це все мало місце значно пізніше,а ні!Поряд з селянами,сліпо закоханими у свій клапоть землі, виростають вже думаючі люди,що тягнуться до знань,до осягнення істини,пізнання світу. Мелькає думка,що Україні потрібно у Європу,інакше нічого не вийде...Трошки б інший антураж-і майже сьогодення.
  Я у захопленні від книги. Перечитуватиму і рекомендуватиму всім)!

  11 понравилось

  0

  426