Рецензия на книгу

• 

  Kate_hamster29 сентября 2014 г.

  Ох, яка ж тяжка доля у селян була у всі часи, а найбільше у дівчат! Мені завжди було цікаво, як люди доходять до тієї стадії, що використання власного тіла для задоволення власних примх здається єдиною перспективою, адже не від доброго життя люди до такого доходять. Саме історією такої тяжкої долі і є роман Панаса Мирного "Повія".

  Головна героїня роману - звичайна сільська українська дівчина Христя. Вона гарна, молода, весела, жила зі своїми батьками хоча й бідно тат тяжко, але досить щасливо. Так би вона й прожила все життя у цьому селі, якби один з селян не захотів її зі світу звести, бо дуже вона вже його синові у око впала, а тут ще й як на руку, батько Христі замерз дорогою з міста.

  З того часу почалися всі негаразди Христі. Витрав її той поганий односельчанин Грицько до міста у найми, там її й у вбивстві звинуватили, потім мати померла. Нікому було бідну дівчину захистити, то ж і до міста вона повернулася, де доля з нею ще тяжче обійшлася, закохавши її у поганого чоловіка. З того часу життя Христі зовсім вже у прірву полетіла, з гарної дівчини місто та довірливість зробили з нею каліку, яка померла нікому не потрібна, на своїй рідній землі.

  Панас Мирний - великий майстер соціально-психологічного роману. Читаючи його твори ви надзвичайно гостро переживаєте долі головних персонажів, і роман "Повія" не є винятком. Я отримала неймовірне задаволення від поринання у творчість Панаса Мирного, чого і вам бажаю.

  1

  161