Рецензия на книгу

• 

  Virna

  11 сентября 2014

  "Тиша над нічним селом, сповитим густою темрявою, яке батожить холодний осінній дощ. І серед цієї просякнутої холодом і дощем тиші біліє, мокнучи, старий, майже столітній дід. Не в силі зрушити з місця, чогось чекає посеред своєї самотності."

  Взяли до рук цю книгу? Тоді готуйтесь пройти по лезу бритви із ножем у спині.
  Коли наближається межа остання, про що згадаєм і за чим заплачем?
  По кому серце защемить і чим чужинець душу розтривожить?
  Довге життя то Божий дар? Чи більш прокляття?
  Скарби чи попелища залишились позаду?
  Правда безжалісна, пекуча наче кропива. Жива, болюча, правдива історія віку. Життя якого ніхто не проживав, чи може сотні життів по крихті склали цю історію?
  Читайте, але остерігайтесь чорної діри, яку Яків може залишити на останок.
  
  Взяли в руки эту книгу? Тогда готовьтесь пройти по лезвию бритвы с ножом в спине.
  Когда приближается предел последний, о чем вспомним и о чем заплачем? По ком сердце защемит и чем чужак душу растревожит? Долгая жизнь Божий дар? Или проклятие?
  Сокровища или пепелища остались позади?
  Правда безжалостная, жгучая как крапива. Живая, болезненная, правдивая история века. Жизни которой никто не проживал, или может сотни жизней по крохам составили эту историю?
  Читайте, но остерегайтесь черной дыры, которую Яков может оставить напоследок.

  30 понравилось

  771