Рецензия на книгу Цветы для Элджернона: Дэниел Киз — nechItabelna
nechItabelna4 сентября 2014уривчасто тепер читаю книги..і як все починалось..які емоції викликало не дуже памЯтається..але чогось дуже пробила на емоції кінцівка..є речі щиріші за всілякі там любовні історійки, є якесь ото справжнє важливе сутнє, що пробивається до глибини і зачіпає. і ота суть, що так добре бути дурненьким і любити світ..бо чим більше пізнаєш людей і розумієш їх справжню суть-наміри-мотивацію, тим менше причин для радості і ідеалізму. хоча можливо треба розвиватись ще вище за цей дрібЯзок...
2 понравилось
21

Комментарии 0
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Комментариев пока нет,
ваш может стать первым